«Жили за старим годинником, який запізнювався. Нарешті налаштуємо його так, аби показував правильний час»
Різдво буде не 7 січня, а 25 грудня! Календарну реформу розпочала УГКЦ. Услід за нею відзначати релігійні свята за Новоюліанським календарем збирається й ПЦУ
Віряни Української греко-католицької церкви з 1 вересня нинішнього року відзначатимуть релігійні свята за новим, Новоюліанським календарем. Про таке рішення, що його напередодні ухвалила 93-тя сесія Архієрейського Синоду УГКЦ, яка відбулася у Львові-Брюховичах, оголосив минулого понеділка Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
У постанові Архієрейського Синоду сказано: «Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації:
- А. УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят, із збереженням чинної Пасхалії.
- Б. Для тих парафій чи поодиноких громад, які почуваються ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за Юліанським календарем на період до 2025 року Божого".
Для «Високого Замку» новації прокоментував історик, релігієзнавець Тарас Антошевський:
Сталося те, про що давно говорилося. Зараз для змін у церковному календарі чудова нагода. УГКЦ переходить на календар, який у наукових колах називають Новоюліанським. Його сто років тому уклав один серб, який фактично поєднав Юліанський і Григоріанський календарі… До нерухомих релігійних свят, про які йдеться у постанові Архієрейського Собору УГКЦ, належать свята, які щороку припадають на один і той же день, наприклад, Різдво. Великдень же щороку припадає на іншу дату. А з ним пов’язані Вознесіння, П’ятдесятниця, а також Великий піст. Вони залишаться, як було, за Юліанським календарем.
Отож Різдво, свята-іменини (Василя, Івана, Петра-Павла, Миколи, Дмитра та інші), які завжди відзначали в один і той же день, будемо відзначати за виправленим календарем. Різдво святкуватимемо не 7 січня, а 25 грудня, Богоявлення (Хрещення) — не 19-го, а 6 січня. Образно кажучи, ми жили за старим годинником, який запізнювався. Ми нарешті його налаштовуємо так, щоби він показував правильний час.
Аби точно знати, коли яке свято буде, треба заглянути у церковний календар. Там поруч дві цифри: біля 7 січня пише 25 грудня — і так далі. Стрітення ми досі відзначали 15 лютого, а тепер його дата припадатиме на 2 лютого. Свято Василя припадатиме на 1 січня. Дмитра відзначали 8 листопада, а тепер цей день буде наприкінці жовтня. День Петра і Павла, який припадав на 12 липня, тепер будемо святкувати наприкінці червня.
За словами пана Тараса, для тих парафій, які виявляться не готовими до переходу на новий календар, до 2025 року залишають можливість відзначати свята по-старому. Цей час надається для роз’яснень з боку священників, яку роль у житті церкви відіграє календар.
Про календарну реформу йшлося напередодні і під час засідання Священного Синоду Православної церкви України. Своєю постановою Священний Синод затвердив порядок надання благословення парафіям та монастирям ПЦУ на використання Новоюліанського календаря. Також було вирішено скликати 24 травня 2023 року чергове засідання Архієрейського Собору, одним з питань порядку денного якого буде обговорення календарної реформи. Відомо, що майбутню календарну реформу ієрархи УГКЦ і ПЦУ попередньо обговорювали між собою ще у грудні, і тоді домовилися про узгоджені дії.
Восени минулого року ПЦУ дозволила своїм парафіям (де була відповідна згода громади і пароха) святкувати Різдво не 7 січня, як раніше, а 25 грудня, тобто не за Юліанським, а за Новоюліанським календарем. Одними з перших таку традицію започаткували у селі Криворівні на Прикарпатті.
Довідка «ВЗ»
Саме за Новоюліанським календарем живе більшість православних церков світу, зокрема Церква Греції, Церква Кіпру, Румунська й Болгарська православні церкви, Вселенський патріархат Константинополя. Новоюліанський календар використовують також Болгарська греко-католицька, Греко-візантійська католицька й Румунська греко-католицька церкви. Натомість російська православна церква, ієрархи якої, зокрема «патріарх» Кіріл, усіляко підтримують путіна й агресію рф проти України, вперто тримається застарілого Юліанського календаря (того, за яким Різдво святкують не 25 грудня, а 7 січня).