Наші наступають, а «не наші» у москві казяться…

Збройні сили України успішно продовжують виконувати свою місію — звільняють від ворога рідну землю. З початку жовтня синьо-жовті прапори затріпотіли у понад десяти деокупованих населених пунктів на півдні й сході. Приємна тенденція.

Від окупантів очищено Хрещенівку, Шев­ченківку, Миролюбівку, Архангельське, Ми­хайлівку, Гаврилівку, Новоолександрівку, Новопетрівку у Херсонській області, Боро­ву, Шийківку, Ізюмське, Дружолюбівку — в Харківській, Торське — у Донецькій облас­тях. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які багатьма канала­ми відстежують ситуацію на фронті, ствер­джують, що ЗСУ продовжують контрнас­туп на схід від Лимана і, можливо, прорвали кордон Луганської області в напрямку Кре­мінної.

Водночас цими днями наші військові продовжували завдавати прицільних ударів по ворожих понтонних переправах, складах боєприпасів, місцях скупчення особово­го складу. Надходять повідомлення про те, що серед особового складу противника посилюються панічні настрої, з’являється все більше фактів здачі орків у полон.

Успіхи української армії не на жарт наля­кали кремль. російське керівництво спіш­но перекидає у район бойових дій недав­но мобілізованих рекрутів, свої резерви із Сибіру та Сирії. Деякі експерти не виключа­ють, що для стримання нашого наступу пу­тін може вдатися до радикальніших дій, як от — застосувати зброю масового знищен­ня. Зокрема, британська газета The Times із посиланням на польського військового експерта Конрада Музику написала, що у центральній частині росії помічено поїзд із секретною дивізією і військовою технікою. Кажуть, цей ешелон пов’язаний з 12-им Го­ловним управлінням міноборони росії, яке «відповідає за ядерні боєприпаси, їх збе­рігання, технічне обслуговування та тран­спортування». Видання припускає, що путін має намір вдатися до ядерного випробу­вання на кордонах України…

Ще одна тривожна інформація на цю тему — стаття в італійській газеті La Repubblica. Журналіст видання з посилан­ням на «джерела в НАТО» каже, що росія зі своєї бази перемістила у Карське море найновіший атомний підводний човен «Бєлгород», з якого начебто мають зроби­ти випробувальний пуск ядерної торпеди «Посейдон» — «зброї Апокаліпсису», «бо­єголовки Судного дня». Якщо вірити ро­сійським чиновникам, ця торпеда є непо­мітною для радарів, рухається під водою зі швидкістю понад 100 км/год і має над­вичайну руйнівну силу. Зі слів російських спеців, ця 24-метрова торпеда з атомною начинкою здатна спричинити «ядерне цу­намі»: спровокувати хвилю висотою 500 метрів, яка на рівнинній місцевості спро­можна змести все дотла на відстані пів ти­сячі кілометрів. Російські пропагандисти з піною в роті стверджують, що за необхід­ності їхні «посейдони» зітруть з лиця землі такі великі міста, як Лос-Анджелес чи Нью-Йорк…

В Україні доволі стримано відреагува­ли на звістку про ядерні «посейдони». Ма­ніпулятивною назвали її у Центрі проти­дії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України. Там зазнача­ють, що офіційної інформації про потенцій­ні ядерні випробування росіян на офіційно­му сайті НАТО немає! Відтак вважають, що «необґрунтовані заяви» з боку деяких ме­діа «лише посилюють інформаційний теро­ризм російської федерації».

Для чого путіну тероризувати світ, най­перше Україну і США, ядерною булавою? російське керівництво хоче вивести нас з рівноваги, залякати, загнати у кут. Зре­штою, хоче змусити нас скоритися ворого­ві - і піти на капітулянтські, вигідні для себе, перемовини з ним.

Схоже, нас і наших партнерів до цього схиляють різні люди у різний спосіб і з різ­них боків. Роблять це скоординовано. Щонайменшою дивною виглядає заява пре­зидента Болгарії, який ні з того ні з сього виступив проти пришвидшеного всту­пу України у НАТО. Свою палицю у колеса НАТОвського воза вставила лояльна до пу­тіна Угорщина — там заблокували парла­ментську ратифікацію входження Фінляндії і Швеції у Північноатлантичний Альянс. Не­однозначною у питаннях війни і миру є по­зиція Папи Римського. Схоже, престарі­лий понтифік досі так і не розібрався, хто є агресором, а хто його жертвою — а відтак закликав нашого президента «бути відкри­тим до серйозних пропозицій миру»… Ці­каво, кого саме Франциск побачив в образі «голуба миру» — невже самого путіна?