«Із фінансуванням ремонтних робіт у шкільних укриттях проблем немає»

До нового навчального року залишається трохи більше ніж місяць. Я відвідала одну зі шкіл у Залізничному районі Львова, аби дізнатися, чи готують там укриття. Чи є кошти на облаштування таких приміщень? Яке навчання у пріоритеті – очне чи дистанційне?

Спускаюся сходами униз. Двері в укриття металеві, але дуже старі – їх планують замінити. У приміщенні є світло. На столику помічаю свічку, оче­видно, про всяк випадок. Усередині по­ставили стільчики. Є кілька саморобних лавок. У захисній споруді є вхід і вихід. Над вентиляцією ще треба попрацювати.

Зі стін зняли стару штукатурку – до­помогли це зробити волонтери з ГО “Бу­дуємо Україну разом” (БУР). У школі уже провели тендер та обрали компанію, яка виконуватиме ремонтні роботи (за­пропонувала найнижчу ціну). Також у цій школі використають як укриття коридор, у якому немає вікон.

Загалом, до організації навчально­го процесу під час війни досі багато за­питань. Наприклад, якщо тривога була вночі, і родина перебувала у підвалі, як зранку підняти дитину у школу? Як на­лагодити харчування у школі під час три­вог? Як учителі даватимуть раду, якщо діти лякатимуться звуків сирени? Чим ді­тей зайняти в укритті? Зрештою, хто від­повідатиме за дітей у цей час – адміні­страція школи, класний керівник? А якщо батьки відмовляться від очного навчан­ня, чи забезпечить школа якісне дистан­ційне?

За моєю інформацією, не усі навчаль­ні заклади мають достатньо коштів на облаштування укриттів. Викручуються як можуть... До процесу залучають батьків, які здають по 600 гривень на облашту­вання вентиляції та стяжки. Та у час ві­йни не усі батьки мають фінансову мож­ливість допомагати школі... Освітяни на батьківських зборах розводять руками: “Кошти на облаштування захисних спо­руд надали, але невідомо, коли надій­дуть до школи”.

В. о. начальника управління освіти ЛМР Ольга Свистунович каже:

– Спеціальна комісія разом із “над­звичайниками” перевірила укриття у 127 школах. Визначили, що потрібно зроби­ти. Є навчальні заклади, які уже на за­вершальному етапі ремонтних робіт. Є школи, які потребують більших капітало­вкладень. Наприклад, їм необхідно об­лаштувати другий вихід або встановити нові двері в укриття. Були випадки, що у закладі освіти потрібно було провести гідроізоляцію (після сильних злив підвал заливало водою).

На цей бюджетний рік були заплановані певні ремонтні роботи, які наразі не буде­мо проводити, – у зв’язку з воєнним ста­ном. Але кошти, які можемо скерувати на облаштування укриттів у закладах освіти, у нас є. Комісія, яка проводила перевір­ку, визначила орієнтовну суму, потрібну на ремонтні роботи, – 48,5 млн грн. 110 за­кладів загально-середньої освіти мають свої укриття. 17 – укладають договори про користування укриттями у будинках, уста­новах, які розташовані поблизу (технічні можливості будівлі не дозволяють обла­штувати укриття у школі).

Зрозуміло, що спочатку школи ма­ють провести тендер. Коли переможець тендеру буде визначений, зможе при­ступати до виконання робіт. Після вико­нання робіт здійснюємо проплати. Шко­ла може спочатку закупити матеріали (з тих коштів, які є на рахунку), а потім про­водити тендер щодо проведення робіт. Є процедура, визначена чинним законо­давством, і ми її порушувати не можемо. З фінансуванням проблем фактично не­має.

– У школах нарікають, що кошти надані, але коли вони надійдуть до освітнього закладу, невідомо... Про­сять батьків допомогти.

– Кожен керівник закладу освіти знає, що проводити будь-який збір коштів – незаконно! Якщо батьки мають бажання і можливість, можуть долучитися до про­цесу – допомогти фізичною силою (щось принести, винести). Якщо ж мають фі­нансову можливість, можуть переказува­ти кошти на благодійний рахунок школи.

Є постанова №590, у якій йдеться про те, що першочергово здійснюються ви­плати захищених статей (зарплата, від­пускні, комунальні послуги), а потім – все решта. Час від часу Державне казначей­ство не пропускає документи. Відповід­но, підприємство, яке виконує ті чи інші роботи, не може швидко отримати ко­шти.

– Скільки шкільних укриттів уже го­тові?

– Наразі такої статистики не маю. У нас є значна частина закладів освіти, що мають їдальні у цокольних приміщеннях, які можна уже використовувати як укрит­тя. Є вхід-вихід. Тільки вікна позакривали піском. У школах заплановано навчання зі “штучною” тривогою, щоб діти знали, як правильно спускатися в укриття, не збиваючи одне одного. Щоб не було ха­осу.

– Навчальні заклади можуть само­стійно обирати форму навчання?

– Кожен керівник закладу освіти має визначити, скільки учнів буде на очній формі навчання, а скільки – на дистан­ційній. Тоді формують змішаний графік. Закон України про освіту дає багато ва­ріантів виходу з цієї ситуації. Контроль за дистанційним навчанням здійснює керів­ник. Має можливість виходити в Zoom, перевіряти наявність вчителя на уроці. Після кожного дистанційного уроку ке­рівникові мають надсилати звіт про те, що урок проведено, і скільки було учнів.

А тим часом...

У Ніжинській гімназії №14 (Чернігів­ської області) батьки вирішили само­стійно “вирити” укриття. Про це повідо­мляють дописувачі у ГО “Батьки SOS”. “Роботи проводять без жодних дозвіль­них документів, – йдеться у дописі. – Батьки просто згуртувались, просто роз­рили 1,3 метра землі, де був фундамент, на якому трималася цілісна споруда. На даний момент до деяких батьків ще й на­дійшла пропозиція скинутись по 1000 грн на цеглу для укріплення “розритого при­міщення”. Виникає питання: “Це нор­мально – пхати наших маленьких грома­дян у “могильник”? Міністерство освіти і науки, зупиніть це, будь ласка!