Європейський Союз до «життя без НАТО» готовий?

Навчання, заплановані на початок травня цього року, повідомило видання, передбачають активацію не Статті 5-ї Статуту НАТО, а Статті
42-ї (пункту 7-го) Договору про Європейський Союз. Про що там ідеться? Якщо будь-яка держава-член ЄС стає жертвою збройного нападу на свою територію, то інші держави-члени зобов’язані надати їй допомогу й підтримку, використовуючи всі наявні у них засоби.

Раніше цю процедуру ініціювали лише одного разу — після терористичного акту в Парижі. (У листопаді 2015 року жертвами ісламістів стали у столиці Франції 130 осіб, а понад 400 були поранені).

Майбутні євросоюзівські навчання будуть не військовими, а міжурядовими, їх проведуть, зокрема, міністерства закордонних справ і оборони держав-членів ЄС. За підготовку цих навчань відповідає Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

За даними джерел Helsingin Sanomat, у Брюсселі майбутні навчання вважають «політично вразливими». Мовляв, попри усі останні антинатовські «вибрики» президента США Дональда Трампа, Європейський Союз не хоче надсилати сигнал про те, що здатний захистити себе самостійно, тобто без участі Штатів або поза рамками НАТО…

Утім, зазначає видання, необхідність визначитися щодо змісту статті Договору про ЄС, яка передбачає взаємну допомогу в разі ворожого нападу, посилилася саме через зростання недовіри до адміністрації Трампа. Раніше цього року, нагадала Helsingin Sanomat, Євросоюз реально побоювався, що США можуть вторгнутися у Ґренландію (острів належить Данії). І Трамп загалом не відмовився від цих божевільних планів…

Доповідь про необхідність посилення оборонної готовності Євросоюзу (зокрема цивільної оборони країн євроспільноти) два роки тому підготував для ЄС експрезидент Фінляндії Саулі Ніїністьо, нагадала Helsingin Sanomat. Посаду глави фінської держави він обіймав із
2012-го по 2024 рік. Наприкінці другого президентського терміну Ніїністьо, 2023-го, у Гельсінкі вирішили вступити до НАТО — у відповідь на повномасштабну агресію росії проти України.

Водночас протягом свого президентства Саулі Ніїністьо неодноразово наголошував: держави-члени ЄС мають чіткі договірні зобов’язання надавати допомогу будь-якій державі Європейського Союзу, яка зазнає ворожого нападу. (Можливо, навіть чіткіші, ніж ті, що передбачені натовською 5-ю статтею). Колишній фінський президент також виступав за розробку спільної оборонної структури Євросоюзу, яка повинна стати «європейською опорою Північноатлантичного альянсу».