«Захистиш домівку – захистиш Україну!»
Про особливості Сил територіальної оборони, які почали формувати з початку року, розповів керівник ТрО Львівщини підполковник Валерій Курко
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/451163/teroborona.jpg)
Із 1 січня 2022 року відповідно до Закону “Про основи національного спротиву” в Україні приступили до створення ще одного роду ЗСУ – Сил територіальної оборони (ТрО). Ці формування покликані суттєво підвищити спроможність українців дати належну відсіч ворогові, зробити неприступним для нього кожний метр нашої території. Ось як про це висловився міністр оборони Олексій Резников: “Значною мірою, ТрО – це спосіб запобігти зовнішній агресії. Ворог знатиме, що в нього немає переваг раптового вторгнення. Що у разі перетину кордону під ним буквально горітиме земля. Він не зможе пройти жоден міст, його зустрінуть на кожному перехресті. А за цей час будуть розгорнуті основні сили української армії. Тому ворог сто разів подумає...”.
На Львівщині комплектуванням сил ТрО займається бойовий офіцер, за плечима якого досвід АТО-ООС і загалом 21 рік служби у війську – підполковник Валерій Курко. У минулий понеділок він приступив до виконання нових обов’язків. Своє перше інтерв’ю на новій посаді дав “Високому Замку”.
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/01/teroborona-1.jpg)
– У 2014-2015 роках ви були одним з тих, хто захищав від ворога Донецький аеропорт. Сьогодні підпорядкована вам територія захисту значно більша – Львівська область. Яке завдання стоїть перед вами як керівником регіонального підрозділу Сил територіальної оборони?
– Ви згадали про 2014-й... Улітку того року мені доручили сформувати, укомплектувати, матеріально забезпечити третій батальйон 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Ми з цим упоралися – і у листопаді вирушили на схід. Нам поставили завдання, пов’язані із захистом Донецького аеропорту. Перший мій підрозділ висунувся туди у грудні. Батальйон брав участь у найбільш пекельних боях, багато наших воїнів там полягло. Серед інших від вибуху гранати під час чергового штурму аеропорту загинув мій солдат, уродженець села Демні, що неподалік Львова, Любомир Подфедько. Героїчна 244-денна оборона ДАПу завершилася виходом звідти мого батальйону...
Мабуть, з огляду на цей бойовий досвід командування і довірило мені сформувати на рідній Львівщині бригаду Сил територіальної оборони. Це не якась стихія, партизанщина, не добровольчі, аматорські формування, як дехто думає, а окремий вид Збройних сил України – з чіткою вертикаллю, зі своїми завданнями. Бригади ТрО, а їх в Україні 25, сформовано у кожній області. У кожному зі 150 районів будуть батальйони тероборони. У мирний час загальна чисельність тероборонівців становитиме приблизно 10 тисяч військовослужбовців. А якщо, не дай Боже, спалахне війна, ця цифра зросте у рази.
Військовослужбовці тероборони найперше захищатимуть критично важливі об’єкти інфраструктури, комунікації (підприємства, газопроводи, водогони, лінії електропередач і зв’язку, дороги, мости). Якщо виникне така потреба, протидіятимуть диверсійно-розвідувальним групам країни-агресора. У прикордонних з територією ворога областях до підходу наших основних сил тероборонівці можуть першими узяти на себе удар противника. У “час Х” сили ТрО допоможуть провести мобілізацію, укомплектувати бойові частини.
Командування ЗСУ може оголосити збори, зібрати резервістів тероборони не тільки тоді, коли розпочалися активні дії з боку агресора, а й тоді, коли є ймовірна загроза таких дій. Сили ТрО створюються для підготовки наших громадян до відсічі ворогові. У критичний момент тероборонівці чітко знатимуть свої підрозділи, своїх командирів, свої посади, ділянки, на яких виконуватимуть доведені завдання. Їхня місія – не допустити ворога у зону власної відповідальності.
– Дехто може запитати: навіщо на Львівщині створювати батальйон тероборони – адже область не межує з країнами, які є потенційними агресорами?..
– Ніхто не знає, звідки може прийти біда, де саме ворог вдасться до нападу або до збройної провокації. Ми колись не вірили, що ворог ударить по нас зі сходу... Важко уявити, що робиться нині у голові агресора. Він мріє про відновлення СРСР, марить відродженням Російської імперії. А кордони цієї імперії сягали Польщі... Тому кожна частинка України має бути готовою до опору агресорові.
– Доводилося чути, що члени тероборони весь робочий тиждень займатимуться своєю звичною справою вдома (працюватимуть на заводах, у полі чи в офісах), а щосуботи виїжджатимуть в область чи в район на військові вишколи? Чи так це?
– У мирний час служба у резерві передбачає зборові заходи для бойового вишколу. Сили ТрО регулярно, щомісяця, проходитимуть заняття із тактичної, вогневої, інженерної підготовки, тактичної медицини. Розроблено програми підготовки резервістів, адже багато хто з них служив в армії дуже давно, втратив необхідні навички.
– Як іде процес формування батальйонів ТрО у сімох районах області?
– Їх уже створено – зі своїми місцями дислокації. Зараз відбувається активна фаза доукомплектування цих батальйонів до штату мирного часу. Батальйони розташовані не обов’язково у районних центрах. Вони там, де це найбільш для нас оптимально. Органи державної влади і місцевого самоврядування відчувають важливість поставленого завдання, активно сприяють нам у формуванні батальйонів ТрО. Для прикладу, тісна співпраця у нас склалася з головою Золочівської райдержадміністрації Василем Маркевичем. У мене була предметна розмова з головою Львівської облради Іриною Гримак, заступниками голови Львівської ОДА. Вони чітко кажуть: ви нам озвучуйте свої проблеми – а ми ухвалюємо конкретні рішення.
До слова, відповідно до закону, голови РДА очолюватимуть національний спротив на підпорядкованій їм території, керуватимуть батальйонами ТрО. А мої підлеглі будуть у них начальниками штабів. Особисто я буду керівником штабу в бригаді Сил територіальної оборони Львівської області, а очолюватиме цю бригаду голова ЛОДА Максим Козицький.
– Чи не виникало у вас розчарування на новій ділянці роботи? Скажімо, такого, яке виникло минулого місяця в організаторів тероборони на Тернопільщині. Жителі одного із сіл, які казали, що “дуже люблять свою армію”, все ж відмовилися приймати у себе батальйон ТрО...
– Дякувати Богу, у нас такого непорозуміння не виникало ніде. І не буде. Якщо й виникатимуть подібні проблеми – ми їх здолаємо.
– Якою буде чисельність підпорядкованих вам підрозділів?
– У мирний час штат бригади ТрО нараховуватиме 118 військовослужбовців, у батальйонах – 45. Йдеться про так зване організаційне ядро. А якою буде загальна чисельність бригади, батальйонів – ця інформація “не для преси”. Скажу так: це буде повноцінна бригада, повноцінні батальйони.
– У яких фахівцях ви відчуваєте потребу?
– Ми набираємо у батальйони людей всіх військово-облікових спеціальностей, які існують у бойових бригадах. Штати сил ТрО не суттєво відрізняються від основних мотопіхотних бригад ЗСУ. Найперше залучаємо до сил ТрО людей, які мають бойовий досвід. Є багато добровольців. Користуючись нагодою, через вашу газету закликаю наших краян поповнювати лави резервістів Львівщини. Звертатися треба у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем своєї реєстрації, тобто у колишні військкомати. Для охочих обов’язковим є досвід служби у Збройних силах.
– А представниць слабкої статі набираєте?
– Є певний перелік посад, на яких можуть працювати жінки.
– Ходять розмови про військову підготовку старшокласників...
– Згідно із Законом “Про основи національного спротиву”, Сили територіальної оборони є одним із компонентів цього спротиву. Рух опору – другий компонент. Військова підготовка громадян – третя складова. Всі українці мають бути готові до захисту своєї Батьківщини. Існує громадський військово-патріотичний рух “Джура”, який плекає юних захисників країни. У наших школах викладають предмет “Захист Вітчизни”, який покликаний готувати учнів до строкової військової служби, прищеплювати їм патріотизм, виховувати дисциплінованість, інші риси, потрібні для виконання військового обов’язку.
Якось я попросив представників правоохоронних органів дати мені статистику злочинних нападів на приватну власність. Поцікавився: скільки господарів цієї власності змогли протидіяти цим розбоям і вийти переможцями? Цифра виявилася дуже незначною. Кажу це до того, що серед багатьох наших громадян панує хибна думка: я обов’язково дам відсіч, коли бандити будуть на моєму подвір’ї... Ці дії можуть виявитися запізнілими! Тебе можуть захопити зненацька. Твоя самовпевненість, що є готовим, може підвести. А якщо підпишете контракт із Силами територіальної оборони, у вас буде гарантована можливість професійної підготовки до захисту своєї сім’ї, свого села, міста, своєї країни. До речі, під час проходження таких тренувальних зборів резервістам платять як військовослужбовцям.
– Не виключено, що серед наших громадян знайдуться боягузи, панікери, розповсюджувачі страхітливих чуток, ворожих фейків. І навіть ті, хто відверто співпрацює з ворогом. Як цей контингент привести до тями?
– Дуже прикро, що такі особи є серед нас, в області, відомій своїми патріотичними традиціями. Одним зі своїх завдань вважаю переконати цих людей у хибності їхніх думок, їхньої недостойної поведінки. Таке завдання стоїть найперше перед органами місцевого самоврядування – вони мають довести до своїх громадян, що таке національний спротив і для чого він. Приводити до тями цей контингент мають усі, кому Україна дорога. А із відвертими посібниками ворога повинні розбиратися компетентні органи.
Якщо, скажімо, у Львові, тьху-тьху, не розриваються снаряди, це не означає, що Львів у повній безпеці. Одним із напрямів гібридної війни ворога є дезінформаційні атаки. Не можна виключити, що серед нас свою підривну роботу виконують «бойцы невидимого фронта». Вони можуть підбурювати населення, тиражувати брехливі повідомлення. І треба бути готовими дати цим “бойцам” належну відсіч.
– Виходячи зі свого досвіду боїв за Донецький аеропорт, про що ви кажете людям, які записуються у ряди Територіальної оборони? Якими словами їх мотивуєте?
– У 2014 році моя настанова підлеглим воїнам звучала так: “Повернутися додому живими і неушкодженими”. Військовослужбовцям Тероборони я кажу: “Захистимо домівку – захистимо Україну”. Це один зі слоганів Сил територіальної оборони.
Ніхто не повинен сподіватися, що війна, якщо вона, не приведи Господи, розпочнеться, його омине. Не обов’язково бути на першій лінії оборони, у бліндажі або у бойовій машині. І навіть не обов’язково носити військову форму. Війна, як правило, чіпляє всіх – де б ти не був і чим би ти не займався. Для того, щоб якомога менше відчути удар цієї війни, до викликів і загроз повинен бути готовим кожен громадянин України. Не побоюся цього слова – навіть діти. Бо і їх агресор може використати у своїх корисливих цілях. Історії воєн це доводять не раз. У 2014 році ми побачили це у Криму – коли “зелені чоловічки” виставляли перед собою бабусь з іконами і дітей...
Тож ставаймо на захист України! Участь у Силах територіальної оборони – одна із таких можливостей.
Читайте також: Давайте не командно-цвяховим методом користуватися, а власним досвідом з 2014 року