«Після скандальних виборів у Прикарпатті Захід дивитиметься на українців як на політичних дикунів...»

У ніч перед Великоднем зовсім не святковим був настрій у «без п’яти хвилин» народного депутата від «Слуги народу» Василя Вірастюка. Велика палата Верховного суду своєю постановою скасувала рішення Центрвиборчкому про визнання відомого спортсмена переможцем проміжних парламентських перегонів в окрузі № 87 (центр цього в/о — у місті Надвірній на Івано-Франківщині). Свій вердикт Велика палата ВСУ обґрунтувала тим, що серед іншого ЦВК не забезпечила перевірку всіх порушень виборчого процесу, про які повідомляли кандидати у нардепи. Ситуація із підсумками волевиявлення у цьому окрузі майже тупикова. Важко спрогнозувати, як саме розвиватимуться події. Усе залежить від мудрості згадуваної ЦВК. Від того, наскільки вона на перше місце поставить закон, а не політичну кон’юнктуру. І від того, чи зуміє побороти страх перед можливим тиском із «високих» кабінетів… Про все це розмовляємо з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем — його організація днювала-ночувала у цьому проблемному окрузі, тож про весняні виборчі перипетії на Прикарпатті знає добре.

— Пане Олексію, як би ви — максимально доступ­но для простих громадян — розшифрували рішення Великої палати Верховно­го суду України від 1 трав­ня про проміжні вибори у 87-му виборчому окрузі?

— Протягом місяця після проведення виборів у цьому окрузі і встановлення їхніх результатів усі експерти, жур­налісти, громадськість гово­рять про ймовірно спотворені вибори. Справді, є серйоз­ні підозри у фальсифікації, бо зникла частина бюлетенів за опонента кандидата від партії «Слуга народу» Василя Вірас­тюка. Як на мене, у в/о № 87 повторилася ситуація 2012 року — тоді, у розквіт прав­ління Віктора Януковича, ми вперше отримали п’ять «про­блемних» виборчих округів. Як і тоді, нині на Прикарпат­ті спостерігали застосування технології «тітушок», викра­дення виборчої документації (таке свого часу було у Киє­ві). Рішення Верховного суду лише підтвердило всі наші побоювання. У цьому рішенні вказано на ймовірність фаль­сифікації результатів волеви­явлення.

Однак, як і 2012 року, чин­не законодавство не регулює питання з проведенням по­вторних виборів. У законі ска­зано лише, що може бути не визнано результати голосу­вання на окремих виборчих дільницях. У цілому по округу такої можливості не передба­чено. 2012-го було ухвалено політико-юридичне рішення про проведення повторних виборів у «проблемних» окру­гах. На мою думку, таке ж рі­шення повинні ухвалити і те­пер.

Згадуване рішення Верхо­вного суду від 1 травня не є остаточним. Триває розгляд ще одного позову. Але вже за­раз можна сказати, що, попри все, рішення ВСУ є досить за­гальним, розмитим. Це ціл­ком зрозуміло, бо для чітко­го рішення немає юридичної бази. Для прикладу, у цьому рішенні йдеться про можли­вість проведення повторних виборів на окремих дільни­цях. Коли я побачив таке сло­восполучення, то, м’яко ка­жучи, здивувався. За понад 25-річну практику спостере­ження за виборами з боку Ко­мітету виборців такого ми не бачили…

Рішення Великої пала­ти Верховного суду фактич­но зобов’язує Центральну виборчу комісію перегляну­ти свою ухвалу про встановлення результатів виборів. А далі все залежатиме від тієї ж ЦВК.

— Які сценарії розвитку подій можливі у в/о № 87?

— ЦВК може підтримати по­зицію Верховного суду і ого­лосити повторне голосування на окремих виборчих дільни­цях. Це був би один із ненай­кращих виходів із ситуації. Сподіваюся, саме такого рі­шення не буде.

Не виключаю оптимально­го варіанта: коли ЦВК вирі­шить встановити результати виборів за протоколами діль­ничних комісій. Маю на ува­зі протоколи з підписами, мо­крими печатками, які було складено до викрадення бю­летенів. Нагадаю, за цими протоколами Василь Вірас­тюк програвав…

Не слід виключити і сцена­рію, коли може бути оголо­шено повторне голосування у межах усього округу. Можли­ві й інші варіанти. Зараз окре­мі нардепи з партії «Слуга народу» заявляють про необ­хідність перерахунку голосів на окремих виборчих дільни­цях. Але, шановні, перепро­шую! Там немає що рахува­ти! Бо бюлетені із голосами за конкурента Василя Вірас­тюка вкрадено!

Тож рішення ЦВК може бути різним. І доволі несподі­ваним. Через це ЦВК, очевид­но, опиняється у зоні ризику. На Центрвиборчком можуть чинити достатньо серйоз­ний тиск — аби було ухвале­но рішення на користь Ва­силя Вірастюка. Я розумію інтереси партії «Слуга наро­ду» — їй хочеться показати, що вона є переможцем. Але треба мислити інтересами не окремої політичної сили, окремого політика, а дер­жави! Фактичний зрив ви­борів у 87-му окрузі, масове використання під час їх про­ведення кримінальних тех­нологій — достатньо відчут­ний удар по репутації нашої держави. Я переконаний, що після подій у цьому окрузі ОБСЄ, інші міжнародні орга­нізації, наші західні партнери дивитимуться на українців як на політичних дикунів, а на Україну — як на країну, яка не спроможна провести чесні демократичні вибори. Як на державу, яка повертається до традицій ведення вибор­чих кампаній режиму Януко­вича. Тому в інтересах нашої влади — провести повторне голосування із дотриманням високих міжнародних стан­дартів.

— Чим можна поясни­ти кардинально полярні на надвірнянських виборах рішення різних інстанцій, у тому числі — судових? Правда ж має бути одна…

— Виборча практика в Україні показує, що вибор­чі комісії дуже часто ухва­люють рішення в інтере­сах певних політичних сил. У мене складається враження, що окружна виборча комісія у Надвірній у різні періоди була контрольована партією «Слуга народу». Тому закри­вала очі на окремі виборчі правопорушення. Вважаю, що викрадення виборчої до­кументації сталося, у тому числі — через неналежну її охорону. Ці неналежні умо­ви було створено згаданою ОВК. Не виключаю фінансо­вого стимулювання членів ОВК, через що і стало мож­ливим використання на ви­борах класичних криміналь­них технологій.

Інша серйозна проблема на виборах у в/о № 87 — ви­користання адміністратив­ного ресурсу. Комітет ви­борців України заявляв про його пряме застосування за кілька днів до голосування. Як ви, напевно, пригадуєте, на нараду президента щодо протиепідемічної ситуації на Прикарпатті було запроше­но кандидата у народні де­путати від «Слуги народу» Василя Вірастюка. Ми зна­ємо, що він може бути фа­хівцем із важкої атлетики, знавцем із перетягування вантажів, експертом із шоу-бізнесу. Але жодним чином не фахівцем із боротьби з коронавірусом! Його участь у президентській нараді, яку транслювали на всю Україну, є кричущим прикладом за­стосування адмінресурсу з боку Офісу президента.

Під час виборів ми також спостерігали дивну ситуа­цію, коли охорону Окружної виборчої комісії здійснюва­ли загони спецпризначення СБУ. Наголошую: йшлося не про питання державної без­пеки, не про загрозу теро­ристичних актів, коли мали би задіювати СБУ, а про охорону приміщення ОВК. Чомусь цим займалося не МВС, а СБУ. У цьому випад­ку у мене теж складається враження, що друг Володи­мира Зеленського — Іван Ба­канов, який очолює Службу безпеки України, очевидно, мав можливість більш ре­тельно виконати завдання щодо охорони — з можливим використанням техноло­гій зникнення виборчої до­кументації. Власне тому такі технології там і застосовува­ли…

— Організовує вибори і відповідає за високі стан­дарти їх проведення вла­да. Зважаючи на те, що сталося, яку оцінку ви виставили б їй за вибори у Надвірній?

— Ця оцінка — зі знаком «мінус». З великим мінусом. Бо через боротьбу за те, щоби за будь-яку ціну пе­реміг кандидат від політич­ної партії «Слуга народу», ми отримали відчутні імі­джеві удари по нашій краї­ні. Я думаю, від цих виборів нам доведеться відмивати­ся досить довго.