На паліїв трави полюватимуть безпілотники

Із початком весняного потепління на Україну накочується спровокована людьми стихія: внаслідок «наведення порядків» (спалювання сухої трави, листя, сміття) спалахують масштабні пожежі. Це призводить до загибелі й тяжких захворювань громадян, знищення майна, ресурсів, інфраструктури. Непоправної шкоди вогонь завдає тваринному й рослинному світу. Протягом останніх кількох років через такі «прибирання» загинули десятки людей, вигоріли тисячі гектарів лісу, на попелища перетворилися цілі села. З гірких уроків наші співвітчизники висновків не роблять: у всіх регіонах знову «прибирають» вогнем рослинні відходи. Кілька днів тому на Полтавщині, спалюючи на власному полі стару кукурудзянку, згорів чоловік…

— У Галичині ситуація не менш тривожна.

— Із початку цього року ми за­фіксували 191 випадок спалю­вання сухої трави, — розповів кореспонденту «Високого Зам­ку» прес-секретар Головного управління Державної служ­би з надзвичайних ситуацій України у Львівській облас­ті Віталій Туровцев. — А тіль­ки минулої суботи було 102 такі «НП»! Замість того, щоб вивез­ти відходи або компостувати їх на добриво, безвідповідаль­ні особи їх спалювали. На най­ближчі вихідні очікуємо ново­го потепління — і, на жаль, нових викликів. Пік таких пожеж — ве­чір п’ятниці-субота. Наша служ­ба відволікається на гасіння за­ймань трави і може не встигнути на інші, значно серйозніші ви­клики, із загрозою для життя людей…

Працівники ДСНС спільно з поліцією, екологічною службою проводитимуть рейди з вияв­лення паліїв і каратимуть їх грив­нею. Фінансові санкції суттєво посилено. Для того, щоб ця бо­ротьба була ефективнішою, як і торік, залучатимуть безпілотні апарати з відеокамерами. Дро­ни допоможуть задокументувати правопорушників і їхні злодіян­ня, ці матеріали стануть підста­вою для штрафування винних. Від дрона не втечеш — він пока­же час, місце і особу палія. Це набагато спрощує процедуру притягнення винних до відпові­дальності. Із фотовідеодоказа­ми оскаржити штраф за паління трави буде неможливо…

Фахівці кажуть, паліями є пе­реважно люди старшого віку (вкрай малий серед них відсо­ток дітей, які бавляться сірника­ми). Надто вже важко перекона­ти пенсіонерів, якої величезної шкоди вони завдають цим і сво­єму, і чужому здоров’ю. А зага­лом — довкіллю…

З великою тривогою про се­зонні підпали говорить і на­чальник Державної еколо­гічної інспекції у Львівській області Микола Маланич:

— Торік на паліїв трави ми на­клали понад 200 адмінштрафів на загальну суму понад 120 ти­сяч гривень. І вже цієї весни ка­рали безвідповідальних осіб, які спалювали сміття. Найбільше таких громадян було у колиш­ніх Пустомитівському і Жовків­ському районах. Аби зупинити манію палити все, що трапля­ється на очі, одних лише наших сил недостатньо. Закон про міс­цеве самоврядування передба­чає у складі об’єднаних тергро­мад посаду еколога. Ці екологи уповноважені притягувати до відповідальності й паліїв трави. Екологи в ОТГ у нас є, але скла­дати протоколи на порушників природоохоронного законодав­ства вони чомусь не хочуть. До­ведеться нам карати чиновників цих ОТГ…

Справді, руками одних еко­інспекторів (їх на область усьо­го 62) паліїв не зупиниш. Адже ці інспектори наглядають ще й за чистотою нашого повітря, води, ґрунту. Тому велика надія на свідомих громадян, громад­ських активістів, які повинні зу­пиняти паліїв.

За словами пана Миколи, найбільшими наслідками бе­резневих спалювань трави було сильне задимлення, яке па­ралізувало рух на автошляхах міжнародного значення, мо­гло спричинити ДТП. Львів’яни пам’ятають і торішню трагедію на території дитсадка у Сихів­ському мікрорайоні: щоб при­брати територію, жінка чир­кнула сірником — і внаслідок спровокованої пожежі загинула. А скільки від вогню гине рослин, тварин, мікроорганізмів, без яких родючий ґрунт стає мерт­вим!

— Завдяки облдержадміністрації і обласній раді за рахунок фінансування з екологічного фонду ми придбали квадрокоп­тер, — каже Микола Маланич. — Завдяки його «очам» помі­чаємо місце паління з відстані п’яти кілометрів. Сподіваємо­ся, Львівська міська рада при­дбає нам нагрудні відеофото­камери, які теж фіксуватимуть порушення екологічного зако­нодавства і суттєво полегшать нам роботу.

До слова, покарання за під­пал трави суттєво, у 10−20 ра­зів, зросли. За таке порушення штрафують на суму від 3060 до 6120 грн — для когось це його місячна пенсія або зарплата. Перш ніж узяти до рук сірника, «прибиральникам» треба заду­матися. І замість того, щоб па­лити рослинність, відходи, кра­ще утилізувати їх, зробити з них біологічне добриво. Якщо на­слідки спалювання будуть кри­тичними, настає не тільки ад­міністративна, а й кримінальна відповідальність. Кожен з нас повинен діяти відповідально сам, спонукати до цього сусі­дів. Екологічна безпека — це частина національної безпеки України.