Юнак зарубав багатодітну листоношу
Звірячий злочин скоєно у місті Сарни. Листоношу зі села Немовичі, яка розносила людям газети та пенсії, знайшли мертвою. Її порубали сокирою просто на подвір’ї, куди поспішала, щоб вчасно віддати бабусі гроші…
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/432189/qqmokdowzvmt4srnb9lvr695x4305ffd3e111cfd5.jpeg)
Світлані Набухотній було 43 роки. Вона давно працювала листоношею. Люди шанували поштарку, бо була дуже привітною та людяною. «За нею плаче вся вулиця», — зітхають бабусі. Їм невтямки, за що таку добру людину можна було так по-звірячому позбавити життя.
На слід убивці вийшли дуже швидко. Виявилося, життя поштарки позбавив онук бабусі, якій жінка принесла пенсію.
— Світлана завжди старалася рознести гроші завидна, — розповідає сестра загиблої Ольга Лукащук. — Коли не встигала, здавала їх. Бо ж самі розумієте — ризик. Була дуже обачна. Але це її не вберегло…
/wz.lviv.ua/images/articles/2021/03/lystonosha.jpg)
Усе сталося серед білого дня. Світлана зайшла на подвір’я до однієї з пенсіонерок. Там її зустрів 17-річний онук господині. Жінка запитала, чи баба вдома. Відповів, що не знає, мовляв, зайде в хату разом із поштаркою і гляне, чи старенька є. Жінку пропустив наперед. Коли листоноша повернулася до хлопця спиною, той взяв сокиру й вдарив жінку в потилицю. Коли впала — став рубати обличчя, завдаючи удару за ударом. Тоді сокиру заховав під ліжко в будинку, а сам поїхав кататися на велосипеді.
Закривавлену листоношу на подвір’ї побачила сестра підозрюваного. Вона з дорослими викликала «швидку». Та медики вже нічим не змогли бідолашній зарадити — була вже у стані агонії.
Тим часом правоохоронці взялися за пошук убивці. Сумку з грошима, яка зникла з місця події, знайшли за кілька кілометрів на території одного із місцевих підприємств. Невдовзі затримали і юнака, який вже зізнався у вбивстві. На запитання, навіщо убив, Олександр відповів з усмішкою: «Треба були гроші»…
На що? Відповіді не було. Хлопець встиг купити лише пляшку води, а вкрадених 18 тисяч гривень тримав при собі, захованими в одязі.
Відомо, що хлопець уже мав проблеми із законом. Через крадіжки йому навіть дали термін «умовно». Та це нічого його не навчило. Сусіди відгукуються про нього вкрай погано. Кажуть, красти почав давно — побував чи не в кожній хаті на своїй вулиці.
— Він — хворе дитя, — тихцем кажуть. — Має розлади психіки. Мати вдруге вийшла заміж, малого не дуже гляділа. І не лікувала. Ріс при бабі, але що вона могла йому зробити, як він геть неадекватний? По ньому давно тюрма плаче.
Мати з вітчимом нічого про Сашу не говорять. Лише лаються, як хтось будь-що починає допитуватися. Поводяться дуже агресивно.
Нарікання на порушення психіки хлопця — не просто слова. Як виявилося, Олександр стоїть на обліку у психіатра. Тож у рамках кримінального провадження призначено судово-психіатричну експертизу.
Після смерті Світлани сиротами залишилося шестеро дітей. Найменшій донечці 11 років. Вона голубиться до бабусі й все допитується: «Чи ти будеш мене так любити, як мама?». У відповідь — лише ридання.
Поховали листоношу у закритій труні. Тепер усі з острахом чекають вироку суду. Уже знають, що «довічне» убивця не отримає точно, оскільки є неповнолітнім. Переживають, аби він узагалі не був неосудним…