Перехворіли на Covid-19?

Лікар-терапевт радить пройти медогляд усім, хто переніс коронавірусну хворобу: здати аналізи крові, зробити УЗД внутрішніх органів і ЕХО серця

Побороти гострий Covid-19, виявляється, лише половина роботи. Не менш важливо уникнути ускладнень і загострень хронічних захворювань та максимально швидко відновитися. Адже навіть якщо хворіли легко, якийсь час ваш організм не зможе працювати «на всіх парах».

Пандемія триває рік, і за цей час на коронавірус, згід­но з офіційними даними, пе­рехворіло понад 1,3 млн україн­ців. За статистикою інших країн (в Україні облік таких хворих не ве­деться), у кожного п’ятого роз­вивається Long Covid («затяжний Covid»). Це коли після хвороби ми­нуло п’ять тижнів, а симптоми, як-от слабкість, задишка, головний біль, запаморочення, біль у м’язах і суглобах, втрата нюху, різкі стриб­ки тиску, субфебрильна темпера­тура, шлунково-кишкові розлади, когнітивні порушення тощо збері­гаються. Якщо минуло більш ніж 12 тижнів, а симптоми не минають, у пацієнта діагностують «постковід­ний синдром» (це трапляється з кожним десятим хворим).

Що це — наслідки дії вірусу чи са­мого лікування, адже за середньо­го і важкого перебігу медикамен­тозна терапія, яку призначають таким хворим, доволі агресивна? А можливо, так виявляються інші проблеми зі здоров’ям, поштовх яким дав Covid-19? Про це журна­лістка «ВЗ» запитала у лікаря-те­рапевта Реабілітаційної програ­ми для постковідних пацієнтів COVчег, яку проводить Шпи­таль ім. Митрополита А. Шеп­тицького, Ірини Звіздарик. За словами фахівчині, як правило, з такими наслідками сти­каються пацієнти старшого віку, пацієнти з важким перебігом ко­ронавірусної хвороби і супутніми захворюваннями. А ще — ті, хто не дотримувався рекомендацій ліка­ря. Наприклад, сам собі призначав антибіотики або не дотримувався ліжкового режиму — з пневмонією виходив на прогулянки, з високою температурою виконував хатню роботу…

— Людина перехворіла і по­вернулася на роботу, але пра­цездатність — не така, як була до Covid-19. То голова болить, то у грудях тисне. Що робити?

— Передусім слід звернути­ся до сімейного лікаря, який за потреби призначить відповід­ні лабораторні та інструментальні дослідження — УЗД органів черев­ної порожнини, ЕКГ, ЕХО серця. Якщо з’ясується, що є якісь від­хилення, а лікар не має відпо­відного досвіду, щоб вести тако­го пацієнта, то скерує до вузьких фахівців — невропатолога, кардіо-лога, гастроентеролога.

— Чому деяких хворих від­правляють на УЗД нижніх кінці­вок?

— Не всіх, а тих, у кого є варикоз­не розширення вен. Covid-19 су­проводжується станом гіперкоагу­ляції (загущення крові), а варикоз є значним фактором ризику для тромбоутворення. Тромби у венах нижніх кінцівок небезпечні тим, що можуть викликати тромбоемболію легеневої артерії (коли тромб від­ривається і з током крові «мігрує» у легеневу артерію, де перекриває просвіт однієї з гілок цієї судини), а це вже створює загрозу для жит­тя людини.

Обстежити вени нижніх кінцівок і здати аналіз на коагулограму по­трібно й онкохворим. Онкозахво­рювання є додатковим фактором гіперкоагуляції.

— Чи може Covid-19 дати поштовх розвитку цукрово­го діабету? Наприклад, якщо у пацієнта до хвороби вже був предіабет?

— Можу навести приклад з влас­ної практики. Пацієнт, 39 років, з метаболічним синдромом, бать­ко якого хворіє на цукровий діабет. До Covid-19 у нього був нормаль­ний рівень глюкози у крові. Після того, як перехворів на коронавірус, рівень цукру різко піднявся до 16−20 ммоль/л, через що чоловіка до­велося госпіталізувати.

І сам Covid-19 може давати по­штовх до розвитку цукрового ді­абету, і лікування цього захворю­вання. Якщо у пацієнта є двобічна пневмонія і знижується сатурація (насичення крові киснем), тако­му хворому призначають гормо­нальний препарат (глюкокорти­костероїд). Гормони впливають на вуглеводний обмін і сприяють підвищенню рівня глюкози у кро­ві. Тому всі, хто застосовував у те­рапії гормональні препарати, після завершення лікування мусять ще кілька місяців контролювати рівень цукру у крові. І якщо він на межі (до 7 ммоль/л), варто здати аналіз на глікозильований гемоглобін, який покаже, чи були «стрибки» рівня глюкози протягом останніх трьох місяців. За результатами цьо­го аналізу вже можна судити, чи йдеться тільки про порушення то­лерантності до глюкози, коли мож­на обійтися обмеженнями у дієті, чи потрібно звертатися до сімей­ного лікаря або ендокринолога для призначення цукрознижувальних препаратів.

— Як відновити мікрофлору кишечнику після курсу антибіо-тиків?

— Якщо проводиться агресив­на антибіотикотерапія або лікар знає, що у пацієнта є проблеми з кишечником, одразу призна­чить такому хворому пробіотики — препарати, до складу яких вхо­дять корисні бактерії. На жаль, зберегти корисну мікрофлору вдається не завжди — антибіоти­ки нищать як наших «ворогів», так і «друзів». Тож такі препарати не­обхідно приймати і після завер­шення лікування. Важливо також дотримуватися молочнокислої дієти.

Якщо є серйозні порушення, з якими пробіотики не справля­ються, потрібно проконсульту­ватися з гастроентерологом. І, можливо, здати аналіз калу на кишкову флору, що дозволить побачити наявні порушення і при­цільно на них вплинути.

— Багато пацієнтів після пе­ренесеної коронавірусної хво­роби скаржаться на часті го­ловні болі, через що змушені приймати знеболювальні пре­парати. Наскільки це небез­печно? Як довго можна зай-матися таким самолікуванням без шкоди для здоров’я?

— Усе залежить від того, як довго тривають ці болі і наскіль­ки є вираженими. Зазвичай люди усувають біль за допомогою не­стероїдних протизапальних пре­паратів — ібупрофену, параце­тамолу або німесилу. Тривале застосування цих ліків негатив­но впливає на стан кишечнику й шлунка і може спровокувати роз­виток гастриту та навіть вираз­ки шлунка. Тож якщо є виражені болі, зверніться до лікаря й об­стежтеся.

— Одне з ускладнень пере­несеного Covid-19 — міокардит (запалення серцевого м’яза).

— Такі хворі до мене ще не зверталися, але колеги-кардіо­логи і лікарі-функціоналісти, які роблять ЕХО серця, кажуть, що таке ускладнення — не рідкість. Особливо у людей старшого віку, які вже до того мали проблеми зі серцем, наприклад, ішемічну хворобу чи перенесений інфаркт міокарда. Хворі звертаються зі скаргами на дискомфорт у ділян­ці серця, ниючий біль та відчуття нестачі повітря.

Хочу зауважити, що поствірус­ний міокардит може розвинути­ся не тільки внаслідок Covid-19. Грип також може дати таке ускладнення.

— Виходить, після перене­сеного Covid-19 обстежитися треба всім?

— Якщо дбаєте про своє здоров’я, варто здати загаль­ний аналіз крові, коагулограму, С-реактивний білок і D-димер, який допоможе виявити можли­вий ризик тромбозів (пацієнтам, у яких був перебіг середньої важ­кості або важкий). Також варто зробити УЗД нижніх судин та ЕХО серця. Якщо до коронавірусу були проблеми з нирками — здати ана­ліз крові на сечовину і креатинін (показники функції цього органа).

— Які обстеження необхідно пройти пацієнтам, які мають захворювання печінки, напри­клад, жировий гепатоз?

— Жировий гепатоз може ви­никнути і під час хвороби — під впливом ліків, які приймає пацієнт. Реєструвалися навіть випадки ток­сичного гепатиту! Потрібно здати печінкові проби — АЛТ, АСТ і біліру­бін (прямий та непрямий). А ще — зробити УЗД органів черевної по­рожнини, що дозволить визначити стан печінки і підшлункової залози.

Додатково раджу зроби­ти УЗД щитовидної залози — ві­рус може впливати на її функ­цію. Пацієнтам, професія яких пов’язана зі значними наванта­женнями на очі, може знадоби­тися консультація офтальмоло­га. Зауважили, що у педагогів (реабілітацію педагогам Льво­ва проводимо безкоштовно — це стало можливим завдяки спів-праці Шпиталю Шептицького із закордонними меценатами та Управлінням освіти Львівської міськради) після перенесеного захворювання погіршується зір.

— Скільки часу необхідно, щоб організм повністю відно­вився після перенесеної коро­навірусної хвороби?

— Від одного до шести місяців.