Коли органи тазового дна — не на місці…

Часто тягаєте важкі предмети й через це відчуваєте напругу чи біль у промежині? Або такий симптом почав турбувати вас одразу після пологів чи настання менопаузи? Варто проконсультуватися зі сімейним лікарем і додатково пройти огляд у гінеколога. Адже неприємні відчуття у паху можуть вказувати на пролапс — опущення органів тазового дна.

Пролапс виникає, коли та­зове дно — група м’язів і тканин, які підтримують органи малого таза, — слабшає та не може більше утримувати ці органи на місці. Один або біль­ше органів малого таза (матка, кишківник, сечовий міхур, верх­ня частина піхви) перестають займати нормальне положення і випинаються у піхву.

Як пояснюють експерти На­ціональної служби охоро­ни здоров’я Великої Британії (NHS), причин, чому так від­бувається, є кілька:

• вагітність і пологи, особли­во, якщо вони були довгі та важ­кі, або якщо ви народили дитину з великою вагою чи одночасно двох і більше дітей;
• старіння й менопауза;
• надмірна вага;
• хронічні закрепи або інші патологічні стани, які змушують постійно напружувати тазове дно. Наприклад, хронічний ка­шель;
• перенесена гістеректомія (операція з видалення матки);
• робота, пов’язана з частим підйомом вантажів.

Деякі захворювання також збільшують ризик опущення ор­ганів тазового дна:

• синдром Марфана і син­дром Елерса-Данлоса (вро­джені аномалії сполучної ткани­ни);
• синдром гіпермобільності суглобів (коли суглобова ткани­на є аномально рухливою, при цьому ревматоїдні захворюван­ня у жінки відсутні).

Існує чотири види пролап­су:

• сечовий міхур випинається у передню стінку піхви;
• матка випинається або провисає у піхву;
• верхня частина піхви про­висає вниз (може траплятися з жінками, які перенесли хірургіч­ні втручання з видалення мат­ки);
• кишківник випинається у задню стінку піхви.

Можна мати одночасно кіль­ка видів пролапсу.

Опущення тазових орга­нів зазвичай класифікують за шкалою від 1 до 4, де 4 озна­чає, що пролапс є серйоз-ним.

Такий патологічний стан не загрожує життю, але може су­проводжуватися неприємни­ми проявами:

• відчуттям важкості внизу живота або в статевих органах;
• тягучий, притуплений біль у піхві;
• відчуття стороннього пред­мета у піхві (може здаватися, що ви сидите на м’якому м’ячику);
• «шишка», випуклість у піхві (ви можете її відчувати або на­віть бачити);
• дискомфорт під час сексу, зниження або відсутність задо­волення від статевої близькості;
• проблеми зі сечовипус­канням (може бути відчуття, що сечовий міхур повністю не спорожнів, ви частіше поча­ли відвідувати туалет або у вас є незначне нетримання сечі під час кашлю, чхання або фізичних навантажень).

Іноді жодних ознак пролапсу в жінки немає, й проблему ліка­рі-гінекологи виявляють випад­ково. Наприклад, коли пацієнт­ка проходить скринінг на рак шийки матки. Фахівець прове­де огляд з допомогою дзерка­ла та може попросити вас лягти на лівий бік, що дозволить кра­ще роздивитися можливий про­лапс. Якщо у вас є проблеми зі сечовим міхуром, лікар може скерувати на аналіз сечі, який дозволить виявити можливу ін­фекцію, й цистоскопію (ендос­копічне обстеження цього орга­на).

Якщо опущення таки є, у біль­шості випадків ситуацію мож­на виправити, змінивши спосіб життя.

Що порадить фахівець:

• позбутися зайвої ваги, якщо вона у вас є;
• уникати піднімання ванта­жів;
• запобігати закрепам і гра­мотно усувати проблему, якщо вона виникла.

Якщо пролапс більш серйоз­ний і негативно впливає на по­всякденне життя, можуть знадо­битися лікувальна фізкультура (вправи на зміцнення тазового дна), терапія гормонами, вагі­нальний песарій (пристрій, який вводять у вагіну, щоб контролю­вати симптоми опущення орга­нів малого таза) та/або опера­ція. Лікування залежить від типу й важкості пролапсу, його проя­вів і загального стану здоров’я. Прийнятний варіант обираєте ви з вашим лікарем.