«Боти пишуть, що вже отримали таку компенсацію. Їм головне, щоб людина перейшла за посиланням...»

Чого тільки не видумують шахраї! Зокрема, пропонують «онлайн-компенсацію від держави». Про це повідомляють у Національному банку України. «Онлайн-компенсація від держави» — ще один гачок, на який шахраї ловлять довірливих українців. Злочинці користуються непростим становищем, у яке потрапили громадяни у зв’язку з пандемією Covid-19, обіцяючи гроші нібито від держави — на оплату комунальних послуг, медичні послуги або виплату у зв’язку із зараженням коронавірусом… Цей перелік не є вичерпним. Шахраї можуть запропонувати компенсувати будь-що — оплату товарів іноземного виробництва, невикористані медичні послуги".

А схема така: потенційна жертва отри­мує смс-повідомлення, що спрямовує її на шахрайський сервіс. На екрані з’являється інформація, що користувачу призначено «кругленьку» суму компенсації, наприклад, 50 тисяч гривень. Щоб отримати гроші, необхідно оплатити незначну комісію — 100−200 гривень.

Іноді шахраї на цьому не зупиняють­ся. Після сплати комісії просять оплатити формування рахунку, верифікацію та інші фальшиві послуги. І так доти, поки люди­на не витратить всі гроші зі свого рахунку або не зрозуміє, що це пастка…

«Отримавши таке повідомлення, кра­ще перевірити інформацію через надійні джерела, — кажуть у Національному бан­ку України. — Щодо питань компенсації від держави — звертайтеся до профіль­ної державної установи за вашим місцем проживання. Будьте обачними, переві­ряйте інформацію та кажіть злочинцям: „Шахрай, гудбай!“. У випадку, якщо ви по­трапили до рук шахрая, телефонуйте у кі­берполіцію та на гарячу лінію Національ­ного банку України».

Схоже, у зв’язку зі складною економіч­ною ситуацією в Україні кількість шахраїв постійно зростає. І «розводять» вони на гроші не лише клієнтів банків, а й самі фі­нансові установи! У прес-службі «Кібер­поліції» повідомили: нещодавно затри­мали групу шахраїв, які представлялися IT-спеціалістами банку та пропонували «тестування платіжної системи. У такий спосіб вони вкрали… 1,4 мільйона гри­вень. Схему реалізовували п’ятеро фігу­рантів віком 24−35 років. Двоє з них пе­ребувають у в’язниці. У справі відкрито кримінальне провадження про шахрай­ство. Зловмисникам загрожує покаран­ня на строк від 12 років з конфіскацією майна».

Як схема працювала? Зловмисники зателефонували у банк. Представилися працівниками IT-підтримки цього банку. Під виглядом перевірки платіжної сис­теми переконали касира виконати кілька «тестових» операцій. У такий спосіб пра­вопорушники здійснювали транзакції на підконтрольні їм рахунки… У зловмисни­ків поліціянти вилучили ноутбук, мобільні телефони, банківські та SIM-карти.

У жовтні у Вінниці кіберфахівці СБУ заблокували діяльність двох нелегаль­них сall-центрів, через які щодня у бан­ківських клієнтів викрадали до 20 тисяч доларів. Оператори телефонували клі­єнтам, представляючись працівниками банківських установ, і пропонували ско­ристатися різними послугами страху­вання, зокрема депозитів. Під час бесіди «уточнювали» реквізити банківських кар­ток, паролі. Отримавши доступ до рахун­ків громадян, зловмисники знімали з них кошти. Серед «клієнтів» call-центрів були вкладники українських державних та ко­мерційних банків, а також деяких уста­нов з пострадянського простору. Спів­засновник Українського офісу захисту даних, правозахисник Богдан Хаустов каже, що в Україні є чимало call-центрів, у яких тримають десятки співробітників.

«Про тюрми — це перебільшена інфор­мація. Якщо проаналізувати затримання, то із „зеками“ — два-три випадки проти де­сятьох, — каже Богдан Хаустов журналісту „ВЗ“. — „Ковідну“ тему шахраї використо­вують з березня ц. р. не тільки в Україні, а й по всьому світу. Є дрібні аферисти, які „розводять“ пенсіонерів та фінансово не­грамотних громадян, а є кіберзлочинці, які використовують фішингові сайти, спе­ціальні програми, наприклад, для заволо­діння паролями. Часто мають в розпоря­дженні різні бази з номерами телефонів та іншими персональними даними. Зло­вмисники закидають в Інтернет фейко­ві повідомлення про компенсації від дер­жави. З гарною картинкою. Є боти, які пишуть, що справді отримали таку ком­пенсацію. Їм головне, щоб людина клюну­ла — перейшла за посиланням, заповни­ла анкету чи навіть написала коментар під оголошенням. Жертва пішла на контакт, і її технічно обробляють. Злочинці з досві­дом будуть вивчати сторінку у соцмере­жах, інформацію з державних реєстрів, резюме. Промоніторять потреби, можли­во, пошук роботи, авто або збір грошей на лікування. І тоді пропонують, наприклад, 100 тисяч компенсації чи державної до­помоги. Дрібні шахраї вимагатимуть 1,5 тисячі комісії, а досвідчені намагаються отримати інформацію щодо банківських рахунків, фінансових номерів, контак­тних осіб. Це має насторожити людину. Якщо ви зрозуміли, що вас обробляє зло­чинець, — не кажіть йому цього! Бо коли шахрай розуміє, що його розкусили, різ­ко втрачає інтерес».

Богдан Хаустов зазначає: якщо люди­на все-таки потерпіла від шахраїв і кон­такт з ними припинився, вона має мак­симально оприлюднити цю інформацію — це дасть можливість іншим не стати жертвою. А також по можливості зібра­ти інформацію про самих шахраїв: но­мер телефону, їх реквізити та інше, запи­сати розмови на диктофон. Тоді є шанс, що справу розслідуватимуть належним чином.

А тим часом…

Як розповів Богдан Хаустов, був в Україні свій Мавроді. Це Максим Остров­ський з Ужгорода, який «кинув» українців на 25 мільйонів грн. Він уже помер, але встиг вибудувати цілу шахрайську піра­міду з псевдобанків. У цих установах лю­дям обіцяли позики під 0−5% без довідки про доходи. Брали внески і кредитів ніко­му не давали… Що цікаво, до такої діяль­ності Островський робив кар’єру співака і називав себе Vall Diss.