Зеленський мстить Порошенку м’язами ДБР

А через кілька днів анонсовані «пригоди» було реалізовано. Спецпі­дрозділ Державного бюро розслідувань брутально увірвався у музей худож­ника Івана Гончара, де ро­дина Порошенків презен­тувала власну колекцію раритетних картин, і вла­штував там «маски-шоу». Схоже свавілля силовиків проти представників опо­зиції українці бачили у часи Януковича.

Про незаконне вторгнення людей зі збро­єю до споруди музею, блокування його співробіт­ників, силові дії спецприз­наченців повідомив його ди­ректор — син знаменитого художника Петро Гончар. «Не пояснювали нічого, — каже він. — Я намагався те­лефонувати власнику колек­ції для дозволу на перегляд колекції. Забороняли… Ви­ламали двері в експозицію. Ніхто не показував рішення суду. Навіть не попередили, що ламають двері». Петро Гончар також розповів, що силовики вилучили митні де­кларації, які стосуються екс­понованих картин.

На презентації колекції Порошенка були присутні народні депутати, журналіс­ти, але ДБРівці, які робили рейвах у музеї, не пропусти­ли їх усередину. Більше того, до журналістки телеканалу «Прямий», яка вела репор­таж з місця події, застосува­ли силу.

Петро Гончар звернувся у поліцію з вимогою поясни­ти таке свавілля та із заявою про те, що спецпризначенці пошкодили майно музею.

Через кілька годин піс­ля «шмону» у музеї прес-служба ДБР повідомила, що його співробітники прибу­ли у музей, аби вручити по­вістку на повторний допит Петрові Порошенку як свід­кові у справі про незакон­не переміщення через кор­дон 43 картин всесвітньо відомих художників. Мов­ляв, на допит Порошенко мав з’явитися 26 травня об 11.00, але не прибув на ньо­го. Натомість того дня пі­шов відкривати виставку згаданих картин. У ДБР ка­жуть: оскільки у музеї на час їх прибуття Порошенка не було, повістку вручили його дружині. Адвокати п’ятого президента заперечують, що Марина Порошенко бра­ла повістку.

Додаткове світло на ві­вторкові події пролив спів­голова парламентської фракції «Європейська Со­лідарність» Артур Гераси­мов, який був очевидцем штурму музею. «Петро По­рошенко все робив у чіткій відповідності до закону, — каже пан Герасимов. — Коли всі інші вивозили з України твори мистецтва, він їх за­возив і повертав. Причому — купуючи офіційно, спла­чуючи податки і декларуючи все офіційно. Для них (спів­робітників ДБР. — І. Ф.) було шоком, що картини вистави­ли відкрито в Україні. Другий шок був у тому, що є всі ори­гінали документів щодо їх офіційного завозу і купівлі».

В обшуку музею Гончара Артур Герасимов бачить полі­тичні мотиви, репресії з боку команди Володимира Зелен­ського: «…Вони Путіна своїм ворогом не бачать. А бачать своїм ворогом Порошенка — за те, що він сумлінно захи­щав Україну п’ять років».

Інший однопартієць По­рошенка, народний депу­тат Володимир Ар’єв, зая­вив про вибірковість дій ДБР, про виконання цим держав­ним органом політичних за­мовлень чинної влади. Каже: ДБР не надсилало пись­мової повістки Порошенку, як це передбачає закон, а транслювала якийсь «відо­сик», який не має юридичної сили. Поцікавився: для чого було силою вилучати декла­рації Порошенка про купів­лю і завезення картин, якщо ці документи зберігаються у Митній службі? А ще Ар’єв поцікавився, чому ні ДБР, ні інші антикорупційні відом­ства не перевіряють дже­рело доходів і сумлінність сплати податків колишньо­го керівника студії «Квартал 95» Володимира Зеленсько­го, який брав кеш за свої ба­гатотисячні концерти в Укра­їні та за її межами, а на його офшорні рахунки надходили мільйони доларів…