Верховна Рада "скасувала" депутатську недоторканність, лише посиливши її

Документ набуде чинності з 1 січня 2020 року, повідомляє УНІАН.

У першому читанні законопроект парламент ухвалив 3 грудня. За це рішення проголосували 253 народних депутата України. Закон вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачається виключити норми про депутатську недоторканність.

Закон передбачає, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані генеральним прокурором (виконувачем обов’язків генпрокурора).

Крім того пропонується визначити, що розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

При цьому передбачається можливість оскарження відповідних ухвал. Також вносяться зміни до закону «Про статус народного депутата України», якими передбачити особливості юридичної відповідальності народного депутата. Ними передбачено, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (відповідна норма передбачена Конституцією України).

Водночас, Центр протидії корупції, зокрема члена правління ЦПК Олена Щербан заявила, що «депутати не просто не зняли недоторканність — вони її навіть посилили, порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідування».

У ЦПК наголошують, що народні обранці зберегли та навіть посилили недоторканність, внісши правки.

Зокрема, згідно з проголосованим законопроєктом, генпрокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів.

Лише він може внести відомості до ЄРДР, що, на думку ЦПК, означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості генпрокурора.

Згідно з КПК, наразі будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа (до набуття чинності законопроєкту, який депутати проголосували 18 грудня).

Ще однією небезпечною новацією у ЦПК називають вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді.

Зокрема, ці клопотання можуть стосуватися арешту майна депутата. Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні.

Повідомляється, що таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.

Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.

Крім того, фракція «Голос», яка не голосувала за законопроєкт, також вважає його фіктивним. Зокрема, у фракції наголошують, що правка депутата від «ОПЗЖ», яку врахували у законі, фактично повертає недоторканність: «Бо тепер правоохоронці не зможуть притягнути депутата до відповідальності в час, коли він „здійснює свої повноваження“. Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років… Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи це». Йдеться про правку нардепа Григорія Мамки.

У свою чергу, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура просять президента ветувати прийнятий у середу законопроєкт, який концентрує владу в руках генпрокурора та запроваджує «контрольовану» недоторканність народних депутатів. Про це повідомляє Прес-служба НАБУ

«Проголосований 18 грудня 2019 року Верховною Радою України законопроєкт № 2237 щодо нібито зняття депутатської недоторканості знизить ефективність розслідування злочинів, вчинених за участі чинних парламентарів, — вважають у цих головних антикорупційних органах країни. — Окремі прийняті норми можуть призвести до виникнення процесуальних проблем ще на початку розслідування та дозволити цим учасникам уникнути відповідальності».

У НАБУ і САП пояснюють, що, «відповідно до законопроєкту № 2237, Генеральний прокурор стане єдиним в Україні, хто зможе внести відомості про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України до Єдиного реєстру досудових розслідувань»

«Вказана норма ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП у своїй діяльності, адже тепер перед тим, як розпочати розслідування, вони мають звернутися до Генпрокурора, щоб переконати його внести відомості до ЄРДР. Крім того, законопроєкт не визначає, яким чином слідчі мають передавати інформацію Генпрокурору, щоб той розпочав розслідування».

САП і НАБУ заявляють, що законопроєкт частково унеможливлює збір доказів у провадженні. Як приклад, вони навели ситуацію, коли в межах одного провадження стає відомо про інший злочин.

«Припустімо, в межах одного розслідування детективи НАБУ виявили інший злочин, до якого ймовірно причетний нардеп. До набуття чинності законопроекту № 2237, слідчим достатньо виокремити вказаний епізод і розслідувати як окреме провадження. Якщо ж проголосований проєкт набуде статусу закону, детективам доведеться переконувати Генпрокурора розпочати розслідування, однак після його початку усі зібрані в межах іншої справи докази визнаються недопустимими».