Зеленський вказав Безсмертному на двері

Українська делегація у Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, яка працює у Мінську, втратила один зі своїх дуже професійних і ефективних «багнетів» — Романа Безсмертного. У політичній підгрупі, куди його делегував президент Володимир Зеленський, колишній віцепрем’єр працював трохи більше місяця. Раптове, без пояснень, звільнення цього переговорника (про нього дізнався з Інтернету) — покарання Зе! Команди за те, що Безсмертний дозволив собі сміливість мати власну думку…

Так вважає і віе сам. Володію­чи великим досвідом перегово­рів з Росією та її маріонетками (брав участь у роботі Мінської групи у 2015−2016 роках), Безсмертний ра­див новим господарям Банкової, як в інтересах держави оптимально чини­ти у тих чи інших випадках. Зокрема тоді, коли окупанти, порушуючи «хліб­не перемир’я», вбивали українських воїнів. Безсмертний вважав, що на цей злочин потрібно було адекватно відповісти зброєю. І що не варто було дзвонити Путіну, принизливо вмовля­ти його припинити вогонь. На думку Безсмертного, великою помилкою те­перішнього керівництва держави було і рішення в умовах війни відмовитися від військового параду…

«Я не можу розуміти, коли Украї­на демонструє боязнь стосовно абсо­лютно не організованої Росії, — заявив Роман Безсмертний. — Я не розумію, чому не відповідають на фронті, коли йде обстріл. Тим більше, що я знаю, як ішли переговори, досягалися до­мовленості, я знаю, як вимагає міжна­родне право діяти у моменти таких за­гострень. Очевидно, що така позиція «не до двору».

Безсмертний — чергова жертва по­літичного авторитаризму Зеленсько­го, який, схоже, не хоче прислухати­ся до розумних порад соратників. Так само різко, нераціонально він діяв і у випадку, коли МЗС під орудою Павла Клімкіна жорстко відреагувало на ци­нічну ноту зовнішньополітичного ві­домства Росії у справі 24-х полонених українських моряків. Діяв тоді Клімкін у рамках своїх повноважень. Однак Зеленського така «самодіяльність» образила. Він терміново скликав прес-конференцію і перед телекаме­рами висварив головного дипломата країни, вимагав від парламенту звіль­нити його.

Тож усім, хто наважиться працюва­ти під керівництвом пана Зеленсько­го, треба раз і назавжди зарубати собі на носі: жодної ініціативи, жодної пропозиції, власної думки. Бо, як і по­переджав політтехнолог пана прези­дента Микита Потураєв, «ви — ніхто!». За вас думає президент і його близь­ке ЗЕ! оточення. Про те, що є всього-на-всього розмінним пішаком, а не самостійною фігурою, довірливий Роман Безсмертний зрозумів надто пізно…

Думка з приводу

Айдер Муждабаєв, громадський діяч, журналіст

Звільнення Романа Безсмертного — поганий симптом. Якщо те, що він каже про причини, правда (а Роман зазвичай не бреше), то пастка Путіна для Зеленського дуже боляче закриєть­ся. Додам враження, отримані на фронті. НІХ­ТО з наших військових не вірить у мир і пере­мовини з Путіним. Ця тема їх тільки злить. Як і, наприклад, передача командування артилерією на рівень штабу ООС. Напевно, всі розуміють, до чого це призводить. Це дуже поганий набір фактів і для України, і для її президента, якщо він насправді у полоні будь-яких ілюзій щодо Росії, Путіна. Це гарантована катастрофа. На преве­ликий жаль.