«Команда от руководства пограничной службы — е… ть их тараном, чтобы повредить все»

Росія вкотре показала світові свій імперський оскал. І знову жертвою обрала Україну. Цього разу — уже не приховано, не маскуючись під «народних ополченців», «зелених чоловічків», «добровольців-відпускників» чи «шахтарів-трактористів», а відкрито, нахабно, не криючись, демонстративно. Так, як чинять окупанти. Місце нового розгулу російської воєнщини — Керченська протока між Чорним і Азовським морями. В Україні і світі те, що сталося там минулої неділі, назвали актом відкритої агресії проти суверенної держави. У понеділок, 26 листопада, Верховна Рада екстрено зібралася на позачергове засідання. Розглядала звернення президента, Ради національної безпеки про введення воєнного стану в Україні терміном на 30 діб.

Штормило в Азовському морі давно. Йдеться не про природну стихію, а про систе­матичні, упродовж останніх чо­тирьох років, збройні прово­кації Росії проти України. Їхня мета — встановити цілковитий контроль над акваторією, пе­рекрити водні торгові шляхи до Маріуполя, Бердянська, спри­чинити економічний колапс, соціальну напругу на південно­му сході, де зосереджена наша металургійна промисловість, завдати удару по обороноздатності нашої країни. Напру­га наростала з кожним днем. У збройний конфлікт вона пере­росла 25 листопада.

Саме тоді три кораблі Вій­ськово-Морських сил України (малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Ніко­поль», рейдовий буксир «Яни Капу») здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Відповідно до Конвенції ООН з морського права і чинного до­говору з Росією про співпра­цю у використанні Азовського моря та Керченської протоки, про цей похід було завчасно поінформовано російську сто­рону. Однак українських моря­ків росіяни зустріли у штики. Судна і літаки Чорноморсько­го флоту РФ постійно заважа­ли їхньому рейду, небезпеч­но зближуючись, погрожуючи розстріляти екіпажі, завдати ракетного удару по суднах. Під надуманою причиною (начебто біля Керченського моста сів на мілину суховантаж) росіяни за­блокували прохід нашим суд­нам, а коли вони розвернули­ся, щоб повернутися додому, атакували їх.

Російський прикордонний ко­рабель «Дон» протаранив укра­їнський буксир, вивівши його з ладу (і сам врешті отримав де­фекти). Інтернет облетіло ві­део, на якому видно, як росій­ські командири, матюкаючись, наказують своїм підлеглим «да­вити» українців. Ось фрази з радіоперехвату розмов росій­ських військових: «Надо ебаш… ть нах… й. Медведев уже в такой панике орет. Такое ощущение, что там уже президент контро­лирует всю эту х… ню… Коман­да от руководства пограничной службы — е… ть их тараном ко­роче, чтобы нах… й… повредить все». Ця стенограма свідчить, що атаку на українців «благосло­вили» кремлівські верхи…

В облогу було взято і два наші катери. По українських кораблях росіяни відкрили во­гонь на ураження. Атакували наші судна десять потужних військових суден РФ і два су­часні бойові гелікоптери. Уна­слідок цього нападу всі три українські судна було захопле­но, а їхні екіпажі (йдеться про 23 особи) російський спецназ захопив у полон. За даними Міноборони України, шістьох наших моряків було поранено, двох з них — важко. Частину їх під посиленою охороною до­правили до керченської лікар­ні, частину — на допити у Мо­скву. Зв’язку з ними немає.

Свої дії Росія пояснила тим, що українці начебто незаконно перетнули її «державний кор­дон», «неправомірно зайшли в тимчасово закриту аквато­рію територіального моря Ро­сійської Федерації». І це при тому, що, згідно з міждержав­ною угодою, Азовське море і Керченська протока є внутріш­німи водами Російської Фе­дерації та України. Відповідно до цієї угоди, «торгові судна і військові кораблі, а також інші державні судна під прапором Російської Федерації чи Украї­ни… користуються в Азовсько­му морі і Керченській протоці свободою судноплавства».

Україна називає такі дії росі­ян терористичним актом, між­народним розбоєм. Солідарні з Києвом у цьому наші міжна­родні партнери. Протест проти дій Кремля висловили десят­ки країн. У зв’язку зі збройною агресією Москви у Керченській протоці на вимогу України було скликано засідання Ради без­пеки ООН. Напередодні серед ночі у Києві засідали РНБОУ і Військовий кабінет, де обгово­рювали протидію російським агресорам. Своїм указом пре­зидент ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборо­ни «Щодо надзвичайних захо­дів із забезпечення державно­го суверенітету і незалежності України та введення воєнно­го стану в Україні». У цьому рі­шенні — 12 пунктів, останній з них — таємний…

Президент Петро Порошен­ко мав телефонну розмову з генсеком Північноатлантич­ного альянсу Єнсом Столтен­бергом, домовився з ним про скликання надзвичайного засі­дання комісії «Україна — НАТО». Українське керівництво про­вело переговори з лідерами провідних країн ЄС, насампе­ред — з членами «нормандської групи». Захід звернувся до Ро­сії із закликом припинити бло­кування українських суден, від­мовитися від погроз зброєю. Своєю чергою, Україна закли­кала світову спільноту ввес­ти ще більш жорсткіші санкції проти Росії. Київ готує допо­внення до свого позову про­ти Росії у Європейський суд з прав людини. І ще одне логіч­не рішення — Україна привела свої Збройні сили у повну бо­йову готовність.

Біля всіх консульств Росій­ської Федерації в Україні від­булися стихійні акції протес­ту. Під стіни дипустанов люди приносили паперові корабли­ки, натякаючи на атаки україн­ських кораблів з боку росіян. А також вивішували на огорожах закривавлені «тільняшки», які символізували пролиту кров українських моряків. Протес­тувальники палили шини, ки­дали запалені петарди, вима­гаючи розірвати дипломатичні і торговельні відносини з краї­ною-агресором, закрити кор­дони з нею…

Росія не вперше погро­жує Україні на її морських рубежах. Свого часу екс-президент Леонід Кравчук згадував, як його російський колега Борис Єльцин шанта­жував застосуванням зброї у випадку, якщо Київ відмо­виться передавати Москві Чорноморський флот. За ча­сів президентства Леоні­да Кучми росіяни зазіхали на острів Тузлу, вже будува­ли туди дамбу. Коли Україною правив Янукович, російські прикордонники в Азовсько­му морі безцеремонно роз­стріляли донецьких рибалок. Із початком російської агресії у 2014-му провокації росіян у морській акваторії України не припинялися жодного дня…

Коментуючи події у Керчен­ській протоці, глава вітчизня­ного МЗС Павло Клімкін за­значив, що Україна шукатиме шляхів мирного врегулюван­ня цього конфлікту. Однак збе­рігає за собою можливість застосування права на само­захист, як це визначено стат­тею 51 статуту ООН.