“Українці не дозволять ображати своїх героїв ‒ ані живих, ані мертвих”

Навряд чи сподівалося радикальне крило польського політикуму, що такий негативний резонанс у світі матиме ухвалений ним минулого тижня закон, який, зокрема, містить положення про заборону “бандерівської ідеології”, про кримінальну відповідальність за її поширення чи заперечення. Та й у самій Польщі багато хто вважає його дискримінаційним, таким, що обмежує свободу слова. Якщо президент Анджей Дуда (це він у грудні 2017-го свого часу закликав “віддати історичні питання історикам”) не ветує скандальний закон, Варшава ризикує побити горщики не тільки з Києвом, а й із Єрусалимом, Вашингтоном, міжнародними правозахисними організаціями, світовим українством, єврейством. Перші ознаки погіршення цих стосунків уже є.

Свою відповідь на “антибандерівський” закон польського парламенту у вівторок, 6 лютого, готує оприлюднити Верховна Рада України. Очікується, що вона буде значно різкішою, ніж заява, яку восени 2016-го українські депутати ухвалили на противагу вкрай не виваженому рішенню польських законодавців про “геноцид на Волині” . Перший віце-спікер ВР Ірина Геращенко дала зрозуміти, що провокаційні рішення польської влади “не можуть бути не помічені українським суспільством і політиками”. “Немає ніякої “бандерівської ідеології, - заявила Геращенко, - а є славна історія України! Це історія боротьби за Україну, історія боротьби за нашу незалежність і суверенітет”.

Одним лише моралізаторством наші парламентарії не обійдуться. За словами народного депутата Ігоря Попова (Радикальна партія), у стінах ВР розробляють комплекс рішень для запобігання зростаючим претензіям політичної влади сусідньої країни на ревізію підсумків Другої світової війни та можливий перегляд кордонів. На думку Попова, владі України слід провести облік виданих нашим громадянам “карт поляка” і враховувати цей факт при призначенні осіб на державні посади, у спецслужби, правоохоронні органи, ЗСУ. Не виключено, що вороже налаштованим громадянам Польщі може бути заборонено доступ до вітчизняних архівів. Особливо оберігати пропонують документи про колишнє право власності на землю і нерухомість, оскільки деякі поляки марять реституцією (поверненням майнових прав). У Верховній Раді також розроблять державну програму роботи з трудовими мігрантами — щоб на них у Польщі не чинили протиправного впливу.

Акції протесту проти ухваленого Сенатом антиукраїнського закону відбулися 5 лютого під посольством Республіки Польщі у Києві, під регіональними консульствами у Львові, Вінниці, Луцьку, Одесі, Харкові. Під час пікетування у столиці екс-нардеп від “Свободи” Юрій Сиротюк заявив, що “українці не дозволять ображати своїх героїв ‒ ані живих, ані мертвих”.

У відповідь на недружній крок польських законодавців 2 лютого сесія Тернопільської міської ради постановила “під час усіх урочистих та святкових заходів на державних будівлях та комунальних установах одночасно із синьо-жовтим державним прапором вивішувати червоно-чорний прапор національної революції”. За словами мера Тернополя Сергія Надала, цим рішенням тернопільські депутати демонструють, що не дозволять іншим країнам переписувати сторінки нашої історії. Попри це, Надал заявив, що, незважаючи на антиукраїнське рішення польського парламенту, Тернопіль і надалі підтримуватиме дружні контакти із сімома містами-побратимами Польщі.

Раніше вивішувати у свята “червоно-чорні прапори національно-визвольної боротьби українського народу” (польські радикали називають їх “бандерівськими”) вирішили депутати Львівської обласної ради. Очікується, що незабаром схожі ухвали приймуть в Івано-Франківську, Луцьку, Рівному.

Гостро розкритикували закон про заборону “бандерівської ідеології” і 120 громадських діячів Польщі, які звернулися з відкритим листом до глави своєї держави.. На їхню думку, цей документ “ узаконює вже присутні у суспільстві різновиди дискримінації та вияви агресії, сприяє засудженню окремих персон та етнічних груп, загострює ксенофобію, стає поштовхом для злочинності, яка ґрунтується на ненависті, поглиблює кризу правової системи, кризу у суспільній, політичній, дипломатичній та інформаційній площинах”. Автори листа вважають, що цей закон несе загрози “для освіти, науки, свободи слова”, для громадян Польщі української національності, для українських заробітчан на території Польщі.

Як недемократичний розкритикували закон польського парламенту у США, в Ізраїлі. В уряді останнього не виключили, що відкличуть з Варшави свого посла. Депутати Кнесету розроблять власний закон, який каратиме тих, хто заперечує Голокост.

А от у путінській Росії дії польських депутатів... схвалили. “Пропаганда бандерівської ідеології стає кримінальним злочином, з чим ми не можемо не погодитися, - зазначив перший заступник голови комітету Ради Федерації РФ Франц Клінцевич. І додав — Водночас робиться вигляд, що не існує “свого” націоналізму, одним з проявів якого сьогодні виступає неприкрита русофобія”. Іншими словами, російські політики вбили двох зайців: тонко зіграли на антиукраїнських випадах поляків, а принагідно втикнули їм самим. Суто імперський прийомчик.

Коментар для «ВЗ»

Оксана ЮРИНЕЦЬ, народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща

- Щоб наші стосунки з Польщею були дружніми, теплими, треба, банально кажучи, щоразу їх “підігрівати”. Слід зустрічатися, спілкуватися, щоб не виникало вакуумів. Інакше напруженою ситуацією обов’язково скористається наш східний сусід-агресор. Він єдиний був втішений нинішнім розладом у польсько-українських стосунках. На жаль, попри всі наші зусилля, активних комунікацій з польськими депутатами, де можна було б знімати проблемні питання, за останній рік немає. Це шкодить інтересам тієї ж Польщі. З часом, думаю, там це зрозуміють.

Чи не пропустимо ми цей удар? Ні. Миттєво відреагували на рішення польського парламенту президент України Петро Порошенко, глава нашого МЗС Павло Клімкін. Була і гостра заява нашої групи. Голова Верховної Ради Андрій Парубій доручив Комітету у закордонних справах готувати проект заяви, яку ухвалять у сесійній залі 6 лютого. Підтримую слова директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про те, що на дурню не варто реагувати дурнею. Гадаю, усім вистачить розуму до цієї ситуації поставитися відповідально.

Польський закон є дискримінаційним. Він порушує права і свободи громадян Польщі, етнічних українців, які не можуть стерти зі своєї пам’яті згадки про польський концтабір у місті Явожно (територія Сілезького воєводства, де (з 1945 по 1949 рік — І. Ф.) знущалися над багатьма українцями.

Чи голосуватимуть за цю заяву Верховної Ради в “Опозиційному блоці”? Думаю, українські депутати, до якої фракції вони не входили б, повинні займати державницьку позицію.

Знаю, що в Адміністрації президента України сформовано групу для переговорів з польськими партнерами, між ними є порозуміння. Тому сподіваюся, що президент Польщі Анджей Дуда відправить на доопрацювання цей скандальний законопроект. Ми повинні змусити польську сторону з повагою ставитися до нас - так само, як з повагою ми ставимося до них.