Тепер і на гарматне м’ясо можна...

Не встигли біля ДНРівських і ЛНРівських виборчкомів земельку прибрати, яка з прикормки для електорату натрусилася, а у самопальних ЦВК вже результати недільних виборів на-гора видали. У ДНР переможцем оголосили Олександра Захарченка, в ЛНР — Ігоря Плотницького. Ось тільки з датою коронування «народообраних» керманичів «младореспублік» ще не визначилися. Мабуть, думають, кому запрошення на інавгурацію розсилати? Щоб усіх, хто визнав «найлегітимніші і найдемократичніші вибори», не забути. А таких — он скільки! Російське МЗС — раз. Держдума — два. І персонально товариш Зюганов — три.

«Вибори у Донецькому і Луганському регіонах пройшли організовано, за високої явки виборців», — йдеться в офіційній ура-заяві російського МЗС. А далі — за Фрейдом: так звані вибори на Донбасі у конторі Лаврова охрестили «волеизъявлением жителей Юго-Востока». Усе межами примарної Новоросії міряють? «Враховуючи проведені вибори, вкрай важливо вжити активних кроків з налагодження стійкого діалогу між центральною українською владою і представниками Донбасу у руслі досягнутих у Мінську домовленостей. Готові разом з нашими міжнародними партнерами і далі конструктивно сприяти врегулюванню кризової ситуації в Україні», — це з тієї ж МЗСівської заяви. «Конструктив» аж пре! Визнати псевдовибори, які перекреслюють «мінські домовленості» (результати передбачали проведення виборів на Донбасі 7 грудня, не кажучи вже про їх формат — волевиявлення не під дулами автоматів). А потім вимагати подальших переговорів з дотриманням тих же «мінських домовленостей»?!

Та ще й, наче сміючись в обличчя всьому цивілізованому світу, розповідати, що праведніших за донбасівські вибори ще не було. І Київ, мовляв, зобов’язаний визнати їхні результати. «Якщо до недавнього волевиявлення громадян України (йдеться про парламентські вибори 26 жовтня. — «ВЗ») багато питань — і щодо організації, і щодо проведення, то до ДНР і ЛНР ніяких претензій у цьому плані немає», — розсипався словесними грамотами перший заступник держдумівського комітету у справах громадських об’єднань і релігійних організацій Михайло Маркелов. А й справді: які можуть бути претензії до виборів, котрих не було? Були виборчі дільниці, бюлетені, виборці, але виборів не було. Галочки у надрукованих на звичайному принтері бюлетенях, черги пенсіонерів, яких пригнав на дільниці не громадянський обов’язок, а дармова (по гривні за кіло) картопля і морква на додачу до обіцяних за «правильне» голосування чарівних соцкарток, — це не вибори. І навіть не жалюгідна пародія на вибори. Це — черговий кремлівський плювок в обличчя як України, так і Заходу. Ось вам — обтирайтеся, а ми і далі кричатимемо, що дощ іде.

Попри всю очевидність «біографії» ЛуганДонівських виборів (звідки ноги ростуть) Кремль, зрозуміло, не визнає своєї прямої причетності до чергового «свята демократії» на Донбасі. А на попередження про посилення західних санкцій у відповідь на визнання Росією «автоматного волевиявлення» ще й демократа з себе корчить. Як, мовляв, можна не почути голос Донбасу, якщо черги «волаючих» під виборчими дільницями, як до Мавзолею вишиковувалися (у так званій ЦВК ДНР дорахувалися до того, що кандидати на крісло керманича «младореспубліки» разом набрали 100,1 відсотка голосів)?

Що матиме з ЛуганДонівських псевдовиборів Кремль? Хай невизнану Україною і світом, проте легітимізовану в очах Донбасу владу ДНР і ЛНР. Кремлівські рупори і не приховують, що це й було головною ціллю. Точніше, засобом для її досягнення. «Досі бойовики мали свою символіку — прапор і герб. Тепер отримають ще й свої «парламенти». А Україна — своє Придністров’я», — заявив губернатор Луганщини Геннадій Москаль.

Розумів би «овочевий» електорат, чим гикнеться Донбасу статус другого Придністров’я, то просто на виборчих дільницях дармовою морквою і картоплею вдавився б. «Бойовики узаконять «бандитське» управління, назвавшись міністрами, — каже відома донецька активістка і журналістка Тетяна Заровна. — А що отримають виборці — фактично заручники, яких погнали до виборчих скриньок? Та нічого нового. Те, що вже мають, — усі «принади» життя у сірій зоні, на території, де здоров’я і життя людини не вартують ні гроша. Їх примусово запросили проголосувати за зону свавілля у законі, за «беспредел». Покинуті напризволяще жителі Донбасу у себе вдома готові працювати за їжу, за продпайку, яку видасть розпорядник благ і хазяїн доль — терорист. І вони, на жаль, допоможуть фейковій республіці набути певних рис справжньої. Щоб вибір Путіна і його маріонеток можна було видати за вибір жителів Донбасу».

Вчора «розпорядники благ» кинули донбасівцям гривневу моркву з картоплею, а завтра — самих на м’ясо кинуть. Гарматне. Раз є «младореспубліки» із «законною», «народообраною» владою, значить, можна «законно» мобілізувати захисників вітчизни. А вітчизну — теж указом «законної» влади призначать. І будуть донбасівські «рекрути» захисниками «всея русского мира». «Путіну потрібен сухопутний коридор у Крим, — каже полковник спецслужб у відставці Михайло Притула. — А потім йому потрібен буде сухопутний коридор у Каховку, у Дніпродзержинськ. А для цього потрібні люди. Солдати, яких не шкода. Де взяти? Мобілізувати жителів Донбасу, які прийшли і проголосували. Фактично записалися в армію Путіна на м’ясо».

І з мобілізацією «м’яса» у Кремлі, схоже, вирішили не чекати. «За оперативною інформацією, РФ планує використати так звані вибори у ДНР і ЛНР для поповнення чисельного складу підрозділів власних збройних сил. Станом на 2 листопада на контрольовані бойовиками території доставлено понад 30 тисяч повісток, які вручають особам призовного віку», — заявив радник голови СБУ Маркіян Лубківський.

На тлі повідомлень про те, що Росія активно продовжує перекидати свої війська у Донецьку і Луганську області (причому робить це, вже навіть не криючись), невтішна картина вимальовується не лише для Донбасу. Путінська гра м’язами набирає усе загрозливіших масштабів і форм. Тільки б за боями на політичному фронті (коаліціадою і портфеліадою) у Києві про реальну війну не забули.