Є тривожні симптоми, що у виборчій кампанії почали використовувати «гречку»...

Залишився місяць до голосування на дострокових парламентських виборах в Україні. Їхній результат не може передбачити ніхто — надто багато чинників провокують невизначеність виборця. Зрештою, за великим рахунком про майбутніх депутатів люди особливо не думають — їх турбують, насамперед, події на Донбасі, плачевний стан економіки, падіння гривні, грядуща зима з її енергопроблемами. І все ж, наші громадяни розуміють, що всі ці вузли можуть розв’язати політики. Якою буде новообрана Верховна Рада? — про це та інше у розмові з головою Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимиром Фесенком

- Хто виглядає переконливим для виборця, а чия агітаційна кампанія вас не вражає?

— Бачимо гостру конкуренцію на полі “партій Майдану”, серед тих виборців, які очікують виконання вимог і обіцянок, що прозвучали під час Єврореволюції.

Точаться запеклі дискусії довкола проблеми війни і миру, ставлення до мінських домовленостей, до того, що далі робити на сході країни: воювати, піти на перемир’я чи шукати мир будь-якою ціною? У цьому питанні спостерігається розкол навіть серед тих політичних сил, які пов’язані з Майданом. Використовуються терміни — “партія війни”, “партія миру”. Більш помітно виглядають ті, хто критикує мінські угоди. Такі політики в епіцентрі уваги, до них є симпатії з боку журналістів і частини експертів. Але це не означає, що на їхньому боці буде перевага. Соціологічні опитування показують: кількість людей, які хочуть завершення війни, зростає. Думаю, результати виборчої кампанії будуть неоднозначними.

Висновки не варто робити ще й тому, що тільки недавно стало відомо, хто з якими лідерами, під якими прапорами йде на вибори. Говорити про проміжні результати можна буде лише на початку жовтня.

Ще один нюанс виборчої кампанії: дискусії навколо війни і миру відволікають від обговорення інших нагальних проблем, зокрема того, які реформи, з яким вмістом потрібні країні.

— Ви казали про електоральне поле, на якому “пасуться” партії з майданним минулим. Їхня конкуренція ускладнює вибір людей. Як громадянам визначатися, на що орієнтуватися?

— Реагувати треба не стільки на риторику партійних лідерів, як на те, кого вони пропонують у свої списки, чи здатні ці кандидати працювати у парламенті. Є багато політичних сил, які роблять собі імідж на критиці. Зокрема, до цього вдається одна з провладних партій. У такий спосіб хоче прикрити не дуже показові результати в економіці. Критикувати — замало. Треба подивитися, що пропонують ці політичні сили, наскільки вони будуть здатними реалізувати озвучені плани. Це і є головними критеріями для виборців.

Багато хто у політичних партіях зробив ставку на героїв війни або “розкручених” громадських активістів. Але поки що ми не знаємо програмних позицій цих партій. Багато хто нічого не говорить про майбутню економічну політику, власне бачення реформ. У більшості партій акцент у передвиборчій боротьбі робиться на критиці і на особистості лідера. Якщо “вождь” виглядає яскраво, постійно дає інформаційні приводи, це позитивно впливає на рейтинги його політичної сили.

Одна з тенденцій нинішнього часу — повернення в активне політичне й інформаційне поле Юлії Тимошенко.

— Чи бачите ви у діях політичних сил, окремих кандидатів заборонені прийоми, до яких вдавалися під час попередніх парламентських виборів, ще за правління Януковича?

— Є прояви інформаційної війни. Але не сказав би, що йдеться про якусь надмірність, яку спостерігали на минулих виборах. Хоча є і тривожна інформація про те, що починають використовувати “гречку”. Це — ознака політики минулого...

Мене непокоїть не стільки чорний піар, скільки прояви насильницьких дій, ігнорування демократичних стандартів у виборчій кампанії, які можуть псувати репутацію країни, негативно вплинути на оцінку наших виборів. Для декого стало модним пресингувати опонентів, забороняти їм вести виборчу кампанію.

— Спрогнозуйте конфігурацію майбутнього парламенту. Чи народу з ним житиметься легше?

— Парламент напряму не впливає на “важкість” чи “легкість” життя українців. Він приймає лише законодавчі рішення. У повсякденному житті пересічний українець не стикається з Верховною Радою. Він бачить ціни, проблеми в економіці, у соціальній сфері. Важливо інше — від нового парламенту є великі очікування. Цей парламент має або вплинути на стабілізацію української влади і на посилення її діяльності, або будуть зберігатися хаотичні тенденції. Позитив від парламентських виборів може бути пов’язаний з тим, що в результаті виборів є шанс на появу достатньо стійкої парламентської більшості, може посилитися координація дій між президентом, Верховною Радою, урядом. Ризикну спрогнозувати, що більшість нових народних депутатів працюватиме на реалізацію очікувань Майдану...