Рейхферендум – капут!

Ох і брешуть же донбасівські сепаратисти, кажучи, що за Заходом не женуться. Та вони вже його не лише наздогнали, а й перегнали. На Заході результати виборів лише наступного після голосування дня оголошують. А на Донбасі вже через півтори години після закриття виборчих дільниць усі цифри видали: і «за», і «проти», і явку, і кількість зіпсованих бюлетенів. Вправності рук членів виборчкомів сам Копперфілд позаздрив би: сім секунд — на обслуговування одного виборця. Тоді, як бувалі виборчкомівці запевняють: на це діло потрібно мінімум півтори хвилини. А з явкою організатори референдумів як постаралися, а з результатами! Трохи до 100 відсотків не дотягнули. Схоже, від здивування навіть Путіну мову відняло. Путінського експрес-благословення результатів референдуму, як це було у Криму, донбаські «плебісцитники» не дочекалися.

Годинники ще опівніч не пробили, а голова Центрвибочкому так званої Донецької народної республіки (ДНР) Роман Лягін вже озвучував результати голосування по області: явка — 74,87%, за самостійність ДНР — 89,07%, проти — 10,19%. Керманич липової ЦВК так поспішав «розсекретити» цифри, що до останнього клієнта на виборчих дільницях (російські канали повідомили, що на численні прохання трудящих Донбасу подекуди голосування продовжили до опівночі) вирішив не чекати.

У луганській псевдоЦВК зі стахановськими темпами підкачали. Перші результати оголосили лише у понеділок зранку. Зате які — ДНРівські сховаються! Голова тамтешнього Центрвиборчкому Олександр Малихін заявив, що самостійність Луганської народної республіки підтримали 94-98 відсотків виборців. Уточнення, мовляв, — пізніше. Затримка, бачите, вийшла — через «проблемні округи», де з протоколами і бюлетенями через лінію нацгвардівського фронту доводиться прориватися. Та й з московської дільниці (її у Білокам’яній буцімто для заїжджих донбасівців створили) дані ще не надійшли, виправдовувався Малихін.

Тут і Лягін «зачухався». Второпав, що неув’язочка вийшла. «ДНРівці» хором з російськими «зомбоящиками» горлянки дерли, розповідаючи, як під прикриттям антитерористичної операції (АТО) Київ намагався зірвати референдум і якими надлюдськими зусиллями вдалося забезпечити волевиявлення Донбасу. А тут виходить Лягін і, як нічого не бувало, через півтори години після голосування озвучує результати референдуму. Всю пропагандистську малину зіпсував — про подвиг відважних членів виборчкомів, які, ризикуючи власним життям, проривалися до ЦВК ДНР через заміновані «бандерівською Нац­гвардією» виходи з дільниць і колючий дріт АТОшних блок-постів. І все заради того, щоб донести волю Донбасу у мішках з протоколами і бюлетенями (підручними засобами для «донесення» волевиявлення організатори референдуму не гребували: де не було дільниць, організовували голосування у наметах, використовуючи замість урн картонні ящики з-під продуктів).

Довелося Лягіну виправляти ситуацію. Вже у понеділок зранку він заявив, що з оприлюдненням кінцевих результатів плебісциту по-донбаськи доведеться зачекати. «Ми планували до 15-ї години сформувати підсумковий протокол референдуму, підписаний усіма членами ЦВК. Але через напружену ситуацію у Донецькій області найближчим часом зробити це навряд чи вдасться, — акторствував Лягін перед журналістами. — Доставка бюлетенів з місць може зайняти тиждень. Проте точні терміни назвати складно».

У Кремлі теж «кіна грають». Чекаємо, мовляв, офіційних результатів референдуму, а вже потім своє слово замовимо. Та ще до «рейхферендуму» замовили, коли у перервах між матірщиною фюрер «Русского национального единства» Баркашов інструктував телефоном лідера «Православного Донбасса» Бойцова, як «впарити» 89 відсотків за Донецьку народну республіку (скільки наказали з Білокам’яної «впарити», рівно стільки «ДНРівці» тупо «впарили»). А тепер вдають, що Кремль тут ні до чого. У Путіна ж — алібі: всі чули, як він просив донбаських «самостійників» відкласти референдум. Для правдоподібності В.В.П. тепер корчить з себе мудрого «дєятеля», який терпеливо чекає на офіційні результати волевиявлення Донбасу, не поспішаючи з оголошенням «царського» вердикту. Президент сформулює своє ставлення до референдумів у Донецькій і Луганській областях після того, як будуть підведені їхні підсумки, заявив речник Путіна Дмитро Пєсков. Додавши, що прогнозувати, яким буде президентське рішення, складно.

Поки Путін буцімто думав, Кремль таки «облегчился». Несила було втриматися від словесного проносу. «В Москве с уважением относятся к волеизъявлению населения Донецкой и Луганской областей и исходят из того, что практическая реализация итогов референдумов пройдет цивилизованным путем, без каких-либо рецидивов насилия, через диалог между представителями Киева, Донецка и Луганска. В интересах налаживания такого диалога приветствуются любые посреднические усилия, в том числе по линии ОБСЕ. Отмечаем высокую явку населения, несмотря на попытки сорвать голосование. Осуждаем имевшее место применение силы, включая использование тяжелых вооружений против мирных граждан, приведшее к человеческим жертвам», — таку заяву розповсюдила у понеділок кремлівська прес-служба.

Додайте до цієї «цедулки» післяреферендумні одкровення керманича «ДНРівської» ЦВК Лягіна («Мы не перестанем быть частью Украины, мы не станем частью России, а всего лишь заявим миру, что хотим изменений. Хотим быть услышанными, хотим решать судьбу своего региона сами. Мы имеем возможность выбирать из множества вариантов в будущем: возможно, останемся частью государства Украина — унитарного или федеративного. Возможно, станем частью России. А возможно — независимым государством. или станем государством в конфедеративных отношениях»), і що вимальовується? Шантаж із запрошенням до політичних торгів.

Торгуватиметься, звісно, не Лягін і не вся «ДНРівська» шайка, разом узята (для них, кажуть експерти, референдум — лише спроба легалізуватися). Вони — розмінна карта у великій путінській грі, на кону якої — зовсім не Донбас у складі Росії. Донбас потрібен Кремлю не як чергова анексована територія (що з неї візьмеш?), а як граната з висмикнутою чекою. Не буде, мовляв, по-нашому — граната вибухне. А буде — можна і назад чеку вставити.

«До 6 червня Путін не буде нічого визнавати, — прогнозує післяреферендумну реакцію В.В.П. політолог Вадим Карасьов. — Він зацікавлений у тому, щоб ситуація на Донбасі тимчасово зависла. Це потрібно Путіну для того, щоб, маніпулюючи самим фактом референдуму і його результатами, комбінувати стратегії і тактики у відносинах з Києвом і Заходом, намагаючись домогтися поступок у різного роду закулісних переговорах і торгах». Чому саме 6 червня? На цю дату запланована участь Путіна у заходах з нагоди 70-ї річниці висадки союзницьких військ у Нормандії. Серед анонсованих учасників пам’ятної церемонії — президент США Барак Обама і канцлер Німеччини Анґела Меркель. Якщо Путіна не викреслять з гостьового списку, це буде його перша з часу кризи в Україні зустріч із західними лідерами. Це перед камерами на ній про Другу світову говоритимуть. А ось за зачиненими дверима...

Поки глашатаї так званих референдумів за ДНР і ЛНР розмахують «мальованими» результатами, у Києві озвучили свої цифри. Звідки інформація, в.о. президента Олександр Турчинов не уточнив, але, каже, на Донеччині явка не перевищувала 32 відсотки, на Луганщині — 24. «Фарс, який терористи зі сепаратистами називають референдумом, є нічим іншим, як пропагандистським прикриттям вбивств, викрадень людей, насильства й інших тяжких злочинів, — заявив Турчинов. — Цей фарс не матиме жодних юридичних наслідків, крім кримінальної відповідальності для його організаторів».

Коментарі для «ВЗ»

Сергій ТКАЧЕНКО, голова правління Донецької обласної організації Комітету виборців України

Референдум нелегітимний, бо проводився без жодного закону, без жодних виборчих процедур. Коли не зрозуміло, хто і як формував комісії, рахував голоси, встановлював результати, це ставить під сумнів будь-які результати. Заяви про явку у понад 70 відсотків і захмарні цифри «за» — фарс і фейк. Вони не відображають реального стану речей. У нас вже ходить анекдот на цю тему. Біжить лісом заєць, за кожним кущем ховаючись. Звірі його питають: «Що сталося?». «А ви що, не знаєте? — каже заєць. — До нас у ліс сепаратисти прийшли». «І що?». «Та вони кожному третє вухо відрізають, — тремтячим голосом відповідає заєць. «Чого ж нам боятися? — питають звірі. — У нас же трьох вух немає». «Ага: вони спочатку відрізають, а потім рахують», — каже заєць. Те саме і з так званим референдумом. Оголосили результат, який їм потрібен, а все решта — лише картинка для прикриття.

Як показують результати соціологічних досліджень, проведених компаніями, яким можна довіряти, понад 60 відсотків жителів Донецької області виступають за єдину Україну. З різними варіаціями щодо розширення повноважень регіонів, бюджетної самостійності і так далі. Але за Україну як унітарну державу. Трохи більш, як 20 від­сот­ків хочуть у Росію. То про які 89 від­соків за незалежність так званої Донецької народної республіки йдеться? Це — імітація і профанація суспільних настроїв.

Юлія ТИЩЕНКО, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень

Що далі, після так званого референдуму? Тут можливі кілька варіантів. Один з них — поступове перетворення регіону у сіру зону на зразок Придністров’я. Другий варіант — відкладення результатів референдуму і початок переговорів з Києвом. Але такий сценарій виглядає швидше утопічно. Важлива реакція Росії, якій вигідна така нестабільна ситуація у регіоні. Складно уявити анексію Донбасу — з огляду на економічні та політичні наслідки цього кроку для РФ. Швидше за все, і далі матимемо довготривалий конфлікт, який дестабілізує ситуацію в країні.