Свято хоч і криваве, зате смачне!
Восьмий раз поспіль у маленькому закарпатському селі Гечі, де населення заледве перевалює за тисячу осіб, зібралися справжні професіонали — різники свиней. Тут їх називають гентешами. Звідси і назва події — фестиваль гентешів.
На цю подію щороку збираються тисячі людей. І не лише з Закарпаття. Приїжджають учасники зі всіх куточків України, Сербії та Угорщини. У 2010 році фестиваль було визнано найкращим серед гастрономічних фестивалів в Україні. З власного досвіду можу підтвердити, що фестиваль гентешів — найсмачніший з усіх і найцікавіший. Бо тут не лише можна побачити, як вправно гентеші ріжуть свиней, а й як готують, смажать, коптять ковбаси і шпондер, топлять шкварки. Усе це можна, “не відходячи від каси”, відразу скуштувати, бо слинка тече і втриматися важко...
Хіба від таких смаколиків можна відмовитися?
У цьогорічних змаганнях взяли участь 20 команд. Серед них три команди з Угорщини, і стільки ж зі Сербії. О 7-й годині ранку команди зібралися у дворі сільради. І відразу розпочали роботу... У центрі села стоїть облаштований намет, у якому навколо великої печі, викладеної з цегли, клопочуться жінки. За словами голови журі фестивалю Шарлотти Чізмар, у день фестивалю учасники змагання закололи 20 свиней. А ще 70 свинячих туш було заколено напередодні, оскільки у конкурсі змагалися не лише різники, а й господині. Тому членам журі і гостям пропонували всілякі смаколики, які були приготовлені заздалегідь.
Зарізати швидко свиню — ще не все. Треба вміти її так само майстерно розібрати. Поки туша не охолола, її обсмалюють, як у старовину, соломою, шкрябають, обмивають з усіх боків. Тоді різник відрізає голову, потім обережно виймає нутрощі, — щоб не пошкодити кишок. Їх треба добре промити, щоб не було запаху, інакше ковбаса буде несмачною. Різник за бажанням господаря свині повинен розрізати тушу на потрібні йому шматки. Окости, як правило, маринують і коптять, сало теж йде в коптильню. А тоді приступають до виготовлення ковбас. Угорські майстри у свої вироби додають велику порцію червоного перцю та інших гострих приправ. А з крові і потрухів роблять ковбасу з рисом. Це — кров’янка, яку у цій місцевості називають «гурка».
— Цього року гостей було набагато менше, ніж у попередні роки — близько трьох тисяч, — розповіла журналісту “ВЗ” Шарлотта Чізмар. — І це зрозуміло. Але фестиваль все ж таки відбувся. Королем різників стала угорська команда, що складалася із шести осіб. Кожному учаснику команди було вручено приз — путівку на відпочинок у Грецію на сім днів. Друге місце посіла команда зі Львова, яка перемогла у номінації “Найкращий глінтвейн” (кожному гентешу перед тим, як він візьме ніж у руки, дають випити чарку доброго глінтвейну). Трьом учасникам львівської команди також вручено путівки на семиденний відпочинок у Греції.