То помилування, амністія чи «лікарняний у кайданках»?

Чим ближче до доленосного для України саміту у Вільнюсі, тим густішим стає туман із загадок і недомовок у питанні «що робити з Юлією Тимошенко?». Президент перевів стрілки на парламент. Там одні законопроекти, які нібито вирішують питання Тимошенко, з’являються. Інші (як проект Рудьковського) безслідно зникають. Опозиція киває на владу: та, мовляв, робить усе, щоб затягнути процес. У «Регіонах» тицяють пальцем на опозиціонерів: це вони воду каламутять, навмисно зриваючи розгляд вже внесених законопроектів щодо лікування Тимошенко за кордоном.

За минулий пленарний тиждень у парламенті з’явилося три законопроекти з претензією на вирішення проблеми Тимошенко. З доопрацьованим проектом, який був зареєстрований ще влітку, знову вискочив екс-бютівець, а нині — позафракційний Сергій Міщенко. Його варіант: екс-прем’єра відпускають до клініки у Німеччині, але у статусі ув’язненої і під жорсткі гарантії (не лише особисті, а й від німецьких правоохоронних органів); після лікування Тимошенко повертається до Качанівської колонії і відбуває покарання від дзвінка до дзвінка («лікарняний» у Німеччині у цей термін не зараховується); у разі порушення режиму «канікул у кайданках» відстрочку на лікування можуть у будь-який момент скасувати.

В опозиції заявили, що законопроект Міщенка — справа рук Банкової, і назвали його провокацією. Мовляв, українські закони не можуть диктувати умови утримання пацієнтів (хай навіть ув’язнених) в іншій державі. Та й про яке лікування, кажуть, може йтися, якщо, судячи з поданого Міщенком законопроекту, для Тимо­шенко збираються створити «філію Качанівської колонії» у німецькій клініці? «Всі, хто прочитав цей законопроект, переконалися, що європейська країна, яка б мала прийняти хворого на лікування, повинна стати співучасником політичних репресій», — заявив захисник екс-прем’єра Сергій Власенко.

Законодавчий голос подала ще одна «відставниця» з БЮТ і теж позафракційна Анжеліка Лабунська. Вона пропонує давати засудженим судовий дозвіл на лікування за кордоном, якщо українська медицина за рік не зцілила такого пацієнта. Разом з рішенням про закордонне лікування суд повинен тут же видати хворому «вольну» — звільнити від покарання за станом здоров’я. В опозиції і цей законопроект забракували. Таке враження, що проект Лабунської теж — лише димова завіса, імітація, що у Верховній Раді у поті чола працюють над винайденням сокири, яка б розрубала «Юлин вузол».

З того ж репертуару — і завідомо непрохідний законопроект, який внесли у Верховну Раду з підписами голів трьох опозиційних фракцій. Запевнянь, що жодних проектів про лікування ув’язнених за кордоном опозиція не подаватиме, не порушили. Внесений законопроект — не про лікарняний для Тимошенко, а про персональну амністію, яка передбачає звільнення екс-прем’єра від тюремного покарання і повернення їй права («конфіскованого» Печерським судом на три роки) обіймати посади в органах державної влади.

З таким набором законопроектів Верховна Рада зможе тягнути ґуму у питанні Тимошенко ще зо два пленарні тижні. Засідання профільного комітету (з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності), який має розглянути ці проекти, заплановане на 6 листопада. Це означає, що і наступного пленарного тижня (5-8 листопада) до голосування за них у сесійній залі може не дійти. З 11 по 15 листопада, за планом, депутати працюватимуть у комітетах і фракціях. Після чого у сесійній залі мають зібратися лише 19-го. А останній термін, який в ЄС дали Україні для вирішення проблемних питань перед вирішальним Вільнюським самітом, — 18 ли­сто­пада.

Парламентський графік можна підкоригувати. Головне, щоб до часу «Ч» на Банковій видали результат домовленостей з місією Кваснєвського-Кокса, який був би компромісним і для президента, і для Європи, і для Тимо­шенко.

Віктор ШВЕЦЬ, народний депутат (фракція «Батьківщини»)

— Думаю, рішення щодо Юлії Тимошенко буде знайдено найближчим часом, коли будуть погоджені інтереси у трикутнику президент — Євросоюз — Тимошенко. У цьому напрямі і відбуваються основні переговори між учасниками процесу.

— Варіанти компромісу озвучте.

— Їх багато. Є варіант, в якому має бути залучений президент, — помилування. Є варіант із залученням і президента, і Верховної Ради — це внесення змін до законодавства (парламент ухвалює, президент підписує). Є варіант, який може бути ухвалений судовою гілкою влади, — це положення статті 84 частини другої Кримінального кодексу, за яким особа може бути звільнена від відбування покарання у зв’язку з хворобою. Є й інші варіанти: умовно-дострокове звільнення, наприклад. Говорячи про готовність підписати ухвалений Верховною Радою закон, який би дозволив Юлії Тимошенко лікуватися за кордоном, Янукович же не сказав, що це має бути спеціальний закон про виїзд на лікування. Верховна Рада могла б ухвалити закон про амністію, який би стосувався не лише Юлії Тимошенко. Амністія автоматично дала б екс-прем’єру можливість поїхати на лікування до Німеччини.

— Чим опозицію не задовольняє законопроект Лабунської?

— Йдеться не про те, подобається чи ні цей законопроект, а про те, що він має бути узгоджений між президентом, місією Кокса-Кваснєвського й Юлією Тимошенко. Якщо буде погодження, тоді буде прийнятий. Якщо ні, значить, треба шукати інший варіант. Саме цим і займається місія Кокса-Кваснєвського в Україні. Але головною дієвою особою у цьому процесі є президент. Лише від його волі залежить майбутнє Юлії Тимошенко, з яким напряму пов’язане європейське майбутнє України.

— Допускаєте, що питання Тимошенко і до Вільнюського саміту може не вирішитися?

— Якщо президент не вирішить його, на нього чекає політичний крах. Янукович не може цього не розуміти. Тому я впевнений, що компромісний варіант, який би задовольнив усіх, буде знайдено.

Денис БОГУШ, політтехнолог

— Є два ключові слова, навколо яких точиться дискусія щодо питання Тимошенко. Для Європи, яку представляє місія Кваснєвського-Кокса, це слово — «помилування». А вся риторика влади крутиться навколо слова «лікування» (в наручниках чи без), що ніяк не вирішує проблему вибіркового правосуддя в Україні. Виходить розмова сліпого з глухим. Для Європи ж стоїть не просто питання Тимошенко, а питання Тимошенко у рамках вибіркового правосуддя в Україні. Жоден з законів це питання не вирішує. Його вирішують Комісія з помилування і президент.

— Перевівши стрілки на парламент, Янукович, здається, дав зрозуміти: під власним указом про помилування Тимошенко він не підпишеться.

— Янукович бореться з величезним страхом. Він боїться випускати Тимошенко. Але водночас, думаю, розуміє, що варіантів немає. Не помилує Тимошенко — не буде Угоди про асоціацію. Якщо щось і підпишуть на саміті, то щонайменше п’ять-сім країн Євросоюзу, які принципово наполягають на помилуванні Тимошенко, не ратифікують цього. Тоді ніяких європерспектив в України не буде.