За смертельні люки — домашній арешт. Наразі

Чиновника звинувачують у службовій недбалості, адже каналізаційний колектор перебуває на балансі “Львівводоканалу”. За розслідування справи взялася прокуратура. Начальник дільниці каналізаційних мереж західного району перебуває під домашнім арештом. Про це повідомила прес-секретар прокуратури Львівської області Мар’яна Гайовська.

За словами пані Гавойської, рішення про домашній арешт прийняв суд, це міра запобіжного заходу. Справу буде скеровано до суду, де визначать покарання для посадовця. Тим часом прокуратура Залізничного району Львова розпочала досудове розслідування кримінального провадження за фактом службової недбалості посадових осіб Львівводоканалу. Свідчення прокуратурі уже дав директор Львівводоканалу Валентин Вольський. Буде допитано й інших посадовців Львівської міської ради. У разі доведення вини їм загрожує позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

Після жахливого випадку у місті нарешті почали закривати люки. Як сказала “ВЗ” прес-секретар Львівводоканалу Уляна Горбата, за станом на четвер-п’ятницю минулого тижня закрито 20 люків. За вихідні водопостачальне підприємство отримало від містян та організацій 48 повідомлень про аварійні люки. У Львові є 20 тисяч водопровідних та каналізаційних колодязів, які закриті люками.

Повз відкриті люки ходять діти...

Зловмисники можуть заробити на знятому люкові до 150 грн. Але потрапити в пастку можна не лише з вини злодія. Є багато аварійних люків, кришки яких легко вибиваються, коли проїжджає автомобіль. Люди, коли виявляють такий люк, не знають, у яку службу звертатися по допомогу.

У суботу, 12 жовтня, йду вулицею Пасічною... І раптом — посеред тротуару привідкритий каналізаційний люк! Поруч два таких люки. Один вже давно аварійний (тепер обгороджений уламками дерева), а інший став небезпечним саме цього дня. Наступаю ногою — металева кришка нахиляється вниз під кутом 30 градусів. Боюсь подумати, що буде, якщо наступити на кришку всією масою тіла. Адже кріплення знизу давно прогнили, а може, їх узагалі там немає... Телефоную на гарячу лінію. Обіцяють скерувати на місце події «відповідну службу» найближчим часом. Стою дві години, пильную перехожих. Жодна служба не їде. Набираю 101. Кажуть, вони цим не займаються, і радять зателефонувати на гарячу лінію або до Львівводоканалу, якщо люк належить йому... Звідки мені знати, кому він належить? На люку нема позначок «В»(водопровідний), «ГР»(газопровідний) або «ТЗ» (телефонний зв’язок). Виявляється, найчастіше без позначок встановлюють санітарно-побутові люки. У нас саме такий випадок. Тож Львівводоканал не підходить! Кого ж викликати?

Поблизу парк, гуляють батьки з дітьми. Маленька Еваліна не стала на привідкритий люк лише тому, що мама тримала її за руку. Молода жінка каже, що часто тут гуляє, але цю дірку побачила лише сьогодні. Натомість сусідній люк уже кілька разів був відкритий раніше...

Не знаю, що робити з тим люком. Чи то прикрити його, чи то відкрити зовсім? Утім, відсунути металевий диск нереально, дуже тяжкий. Невже він залишився тут, бо злодій не зміг його підняти? Знаходжу номер телефону людей, що приймають металобрухт. Запитую, скільки дадуть за кришку від люка. Мені категорично відмовляють прийняти «здобич». Але інформують, що кілограм металу коштує 1,5 — 1,6 грн. На автостоянках, тротуарах, у парках повинні встановлювати люки масою 95 кг. Виходить, здоров’я і життя людини, яка ходить цим тротуаром, коштує 145 грн.

Після трьох годин очікування «відповідної» служби прошу молодих хлопців допомогти прикрити люк. Троє студентів встановили кришку на потрібне місце. Андрій пострибав, щоб перевірити, чи надійно стоїть. Каже, імовірно, люк випадково вибився, коли проїжджав автомобіль. Або витягнули гаком і не встигли забрати...