Народився хлопцем, а штангу тягає з... жінками

На літній Олімпіаді-2020 у японському Токіо вперше в історії Ігор виступить спортсмен, який є «відкритим» (тобто не приховує цього) трансгендером. 43-річна Лорел Габбард із Нової Зеландії змагатиметься за медалі у важкій атлетиці.

Лорел Габбард народилася хлопчиком, якого звали Гевін Габбард. Як повідомляє ВВС, син мера новозеландського Окленда, мультимільйонера Діка Габбарда, з дитинства займався важкою атлетикою. 1998 року, щойно Гевіну виповнилося 20 років, він побив молодіжний рекорд Нової Зелендії, піднявши загалом 300 кілограмів.

Утім, спортивна кар'єра Гевіна Габбарда була недовгою… 2012-го новозеландець, якому тоді було 34 роки, заявив про те, що почувається не чоловіком, а жінкою. Пройшов курс гормональної терапії, змінив ім’я на Лорел і почав, точніше, почала жити як жінка. Щоправда, від операції зі зміни статевих органів Лорел Габбард відмовилася.

Через п’ять років Лорел вирішила знову всерйоз зайнятися важкою атлетикою. Взяла участь у відкритому чемпіонаті Австралії, здобувши перемогу у найважчій ваговій категорії (понад 90 кг; Лорел важила тоді 132 кг), піднявши у двоборстві (ривку й поштовху) 268 кг.

Поїхати на Ігри до Токіо Лорел Габбард змогла завдяки змінам в олміпійських правилах, запровадженим 2015 року. Трансгендерні спортсмени мали право брати участь у Олімпіадах із 2004-го, але для цього їм треба було пройти через хірургічну операцію зі зміни статі (такої операції Лорел не робила). Зняти таку вимогу Міжнародний олімпійський комітет (МОК) спонукала, зокрема, публікація Джоанни Гарпер у «Журналі спортивної культури й ідентичності», що з'явилася того ж таки 2015 року. Авторка стверджувала, що гормональна терапія сприяє не лише зменшенню кількості волосся на тілі, а й «значно слабшим спортивним результатам». А отже, на думку Гарпер, це спростовує твердження про фізичну перевагу чоловіків над жінками…

Статтю Джоанни Гарпер жорстко критикували. Мовляв, вона дослідила результати лише вісьмох осіб, та й у об'єктивності авторки можна сумніватися, адже ще на початку 2000-х років вона була не Джоанною, а Джоном… Але МОК аргументи критиків не зупинили, і 2015 року, перед Олімпійськими іграми в бразильському Ріо-де-Жанейро, правила щодо трансгендерних спортсменів змінили. Зокрема, необхідну тривалість гормональної терапії скоротили з двох років до року, і вимогу щодо операції зі зміни статі скасували.

Серед чинних вимог МОК до спортсменів-трансгендерів є також такі: аби чоловік, що почувається жінкою, міг змагатися з іншими жінками, він мусить жити як жінка протягом принаймні чотирьох років, і принаймні протягом одного року мати рівень тестостерону, що не перевищує 10 наномолей на літр крові. Скептики кажуть, ці 10 наномолей на літр крові — цифра, взята зі стелі. Середній рівень тестостерону серед провідних спортсменок (не трансгендерів) становить усього від 0,26 до 1,73 наномолей га літр крові.

Отже, Лорел Габбард дозволено мати майже у п’ять разів вищий рівень тестостерону, ніж мають її конкурентки… Але ж, кажуть прихильники рішення МОК, немає досліджень, які доводять, що більша кількість тестостерону позитивно впливає на спортивні показники. Противники рішення МОК відповідають: досліджень, які доводять протилежне, також немає… І загалом, чому не більше 10 нономолей, а не більше 5 чи 3?

Кілька місяців тому, інформує portal.tvp.info, Емма Гілтон і Томмі Лундберг з Університету Манчестера опублікували в одному з наукових журналів статтю під назвою «Трансгендерні жінки у жіночих спортивних дисциплінах: перспективи зниження тестостерону та фізичної переваги». Автори відзначили: після періоду статевого дозрівання чиста м’язова маса у хлопців на 45% більша, ніж у дівчат. Водночас 12-місячна гормональна терапія знижує фізичну міць особи лише на 5%. Отже, спортсменка-трансгендер все одно матиме велику фізичну перевагу над своїми конкурентками, на рівні 30−40%.

Не дивно, що деякі спортсменки вважають своє суперництво з Лорел Габбард «несправедливим». А бельгійська важкоатлетка Анна Ванбелінгем назвала усю цю історію «несмішним жартом»…

Читайте також: Ліжка з картону, медалі — з перероблених ґаджетів