Шосте «золото» Ольги Харлан

У Будапешті добіг кінця чемпіонат світу з фехтування. На угорських доріжках наші майстри клинка здобули чотири нагороди: «золото», «срібло» і дві «бронзи». Стільки ж медалей українська дружина привезла 16 років тому з Гавани. Переможниця того щасливого для нас чемпіонату Наталія Конрад сьогодні очолює «синьо-жовту» збірну з фехтування. А Олег Штурбабін, який у складі команди став тоді бронзовим призером, виводить на поєдинки жіночу шабельну збірну.

Саме Штурбабін із тренерського міст­ка секундував Ользі Харлан, коли та ви­борювала своє шосте у кар’єрі «золото» чемпіонатів світу (всього у колекції ми­колаївської шаблістки 15 нагород фех­тувальних «мундіалів»: шість золотих, сім срібних і дві бронзові).

У чвертьфіналі турнірна сітка звела двох найсильніших шаблісток України — Ольгу Харлан та Аліну Комащук. Сво­їй подрузі по команді Комащук дала бій. Здобуту на початку зустрічі перевагу су­перниці (4:7) Аліна нівелювала ще до по­чатку перерви (8:7). Згодом Ольга ви­пустила Аліну на небезпечну відстань — 13:14. Комащук до її першої особис­тої нагороди чемпіонату світу залишав­ся один удар. Та саме в такі, найбільш напружені моменти, найяскравіше про­являється талант Харлан: двічі вона дія­ла швидше, вправніше, влучніше (15:14). І, щиро обійнявши подругу-суперницю, пішла далі.

У півфіналі свою суперницю, румунку Б’янку Паску, Оля, здається, не поміти­ла: п’ять ударів, які спромоглася завда­ти румунка, були радше справою честі, аніж спробою дати бій. Зовсім інше про­тистояння чекало на українку в фіналі. Семиразова чемпіонка світу й олімпій­ська чемпіонка Ріо-2016 у команді Софія Велика — найбільш принципова суперни­ця Харлан протягом усіх років у великому спорті. Росіянка не раз зупиняла Ольгу на чемпіонатах Європи, світу та Олім­пійських іграх. Та от у фіналах чемпіона­тів світу спортивний жереб раніше їх не зводив.

Коли табло висвітило 14:13 на ко­ристь Великої, Оля подивилася уваж­но на рахунок, спокійно вдягнула маску і видала дві блискучі атаки! А тоді пере­можним криком сповістила світ, що чем­піонка повернулася на п’єдестал. У Бу­дапешті-2013 Харлан здобула перший у кар’єрі титул чемпіонки світу в індивіду­альній першості. А тепер-от ті самі до­ріжки угорської столиці принесли їй чет­верте «золото» (2013, 2014, 2017 і 2019; і ще дві нагороди найвищої проби — 2009 і 2013 — у командному турнірі).

Бронзову нагороду до «синьо-жовтої» скарбнички поклала 32-річна шпажист­ка, киянка Олена Кривицька. У півфіналі вона в напруженій боротьбі поступилася китаянці Лінь Шен (14:15).

Наступного дня настав зоряний час ще для одного підопічного Дмитра Рей­зліна — його сина Ігоря.

Київський шпажист розпочав з пе­ремог над поляком Матеушем Ничем (15:10) та чехом Мартіном Чапеком (15:12), згодом переміг свого більш ти­тулованого й досвідченого товариша по команді Богдана Нікішина (15:14). На піднесенні українець виграв чверть­фінал проти чемпіона Азії Руслана Кур­банова з Казахстану (15:12) і тим га­рантував собі «бронзу». Замахнутися на медаль вищого ґатунку Рейзліну-мо­лодшому не дозволив росіянин Сергій Біда (10:15).

Та зовсім скоро Ігор зробив це разом з друзями по зброї у командних баталі­ях. Підопічні Володимира Станкевича для початку в непростому протистоянні обійшли команду Гонконгу (45:40), далі засмутили місцевих уболівальників, пе­ремігши збірну Угорщини (45:36), ди­вом вирвали вікторію в італійських ві­заві (37:34). І нарешті, у півфіналі чітко, наче за нотами, розібралися з китайця­ми (38:24).

У «золотому» протистоянні Богдан Ні­кішин, Ігор Рейзлін та Анатолій Герей та­кож були близькими до перемоги над французькою dream team. Протягом зу­стрічі Нікішин і Ко нічим не поступалися зірковим французам, яких вів у бій олім­пійський чемпіон Ріо у команді, двоме­тровий велетень Яннік Борель. Саме він у вирішальному двобої проти Анатолія Ге­рея (дев'ятий раунд хлопці розпочинали за рахунку 35:35) добув для Франції ще одну світову перемогу.