Василь ІВАНЧУК: «Комп'ютер не пояснить, чому саме так треба розвертати фігури до бою»

Така практика існує в багатьох країнах світу: у Вірменії, Великій Британії, Польщі, Швеції тощо. Свого часу ми розмовляли на цю тему зі знаменитим львівським гросмейстером Василем Іванчуком, і його думка видалася мені слушною. Користаючи з повернення Василя Михайловича до Львова після шахових змагань, я попросив про нову зустріч.

- До ідеї введення шахів до шкільної програми ставлюся досить критично, - розповів Василь Іванчук. - Гадаю, шахи не повинні бути обов’язковим предметом у школі, як математика, фізика чи хімія. Не можна змусити школяра з-під палиці вивчати шахову гру. Краще на початку шкільного року провести кілька вступних уроків про різні види спорту взагалі й про шахи зокрема. А потім кожен би визначився, чим він хоче займатися: сидіти за шахівницею, бігати за м’ячем чи плавати в басейні.

- З якого віку можна розпочинати заняття шахами?

- До п’яти років дитині недоцільно приступати до занять. Вона ще не вміє читати, не розуміє загальних принципів гри. Можна розпочинати у проміжку 5—8 років, тоді дитина поступово розвивається і зростає її шахова сила. Я пізнав шахи у шість років, і вони мене настільки захопили, що стали головним заняттям.

- Сьогодні стало модним вчитися грати за допомогою комп’ютерних програм. Наскільки це корисно?

- Навчитися можна і дійти до певного рівня майстерності. Але «залізяка» не навчить вас думати, чому саме так, а не інакше, треба розвертати фігури до бою.

- Чи потребують шахісти високого класу, крім комп’ютера, ще чиєїсь допомоги?

- Коли йдеться про матчі на першість світу, участь групи колег є необхідною. Спочатку йдеться про дебютну підготовку до відповідного конкурента. А під час матчу може бути потрібна конкретна допомога в аналізі варіантів, які застосовує суперник. Сам усього не охопиш, і комп’ютер не допоможе. Коли береш участь у турнірах, бажано мати біля себе людину, з якою поговориш не тільки на шахові теми, а й зможеш розслабитися після напруженої гри, прогулятися. Така допомога іноді потрібніша, ніж підказка, який варіант дебюту застосувати…

- Ваш шаховий колега Віктор Корчной колись признався, що підозрює окремих шахістів у використанні містичних, надприродних сил, які допомагають їм перемагати. І назвав при цьому, поряд з екс-чемпіоном світу Талем та бразильським гросмейстером Мекінгом, також норвежця Карлсена...

- Йдеться про гіпнотичні сили, які вони могли застосовувати? Розмови про таке чув. Але скажу про себе: мені було років 14, коли ми з тодішнім тренером Михайлом Некрасовим пішли на сеанс одного гіпнотизера. Після загальних розповідей він запросив на сцену сміливців, які б хотіли відчути на собі його силу навіювання. Я запитав Некрасова, чи мені варто спробувати. Він подумав і сказав: «Іди, але пригадай собі якусь цікаву позицію і аналізуй її». Я так і зробив, і будь-які навіювання гіпнотизера до мене не доходили. Він це відчув і сказав, що я не готовий до сеансу. Зате інший молодик, який вийшов після мене, що тільки не витворяв: і повзав по підлозі, і кукурікав... Тож коли під час партії я зайнятий своїми думками, чужі до мене не доходять.

- В яких найближчих змаганнях побачимо вас за шахівницею?

- Ось лечу до Канади, де в Едмонтоні, місті досить великого скупчення українців, відбудеться міжнародний турнір за участі десяти гросмейстерів. Мені вдалося перемогти там минулого року, сподіваюся добре виступити й зараз.