BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Учені виявили в крові пітона молекулу, що пригнічує апетит: новий крок у боротьбі з ожирінням

  • 19.03.2026, 22:00
  • 268

Дослідники зі Стенфордського університету та Університету Колорадо виявили у бірманських пітонів унікальний метаболіт, який здатний радикально знижувати відчуття голоду. Ця знахідка може стати основою для створення ліків нового покоління проти ожиріння, що діятимуть м’якше за сучасні аналоги

Фото: The Guardian
Фото: The Guardian

Екстремальний метаболізм пітонів

Бірманські пітони — майстри виживання в екстремальних умовах. Здатні досягати 5 метрів у довжину, ці плазуни можуть поглинати здобич, вага якої дорівнює їхній власній. Щоб перетравити таку кількість їжі, організм змії запускає неймовірні процеси: метаболізм прискорюється у 4000 разів, а серце збільшується на чверть протягом кількох годин. Після такого «бенкету» пітон може не їсти понад рік.

Вивчаючи кров молодих пітонів до та після трапези, вчені ідентифікували понад 200 молекул, рівень яких зростає після їди. Однак одна з них привернула особливу увагу — її концентрація підскочила у понад 1000 разів.

Молекула pTOS: як це працює

Виявлена сполука, названа pTOS, виробляється кишковими бактеріями змії. Цікаво, що вона присутня і в організмі людини, але у дуже малих кількостях.

Експерименти на лабораторних мишах із ожирінням показали неймовірні результати

• Вплив на поведінку: миші, яким вводили pTOS, добровільно відмовлялися від надмірної їжі.

• Втрата ваги: лише за 28 днів піддослідні гризуни втратили 9% маси тіла.

• Механізм дії: на відміну від популярних препаратів (як-от Вегові), які сповільнюють роботу шлунка і часто викликають нудоту чи болі, pTOS діє безпосередньо на гіпоталамус — ділянку мозку, що відповідає за регуляцію апетиту.

Перспективи для медицини

Хоча ми біологічно не схожі на змій, метаболічні шляхи, що регулюють голод, мають багато спільних рис. Доктор Джонатан Лонг зазначає, що оскільки pTOS природно зустрічається в людей, шанси на безпечність майбутніх ліків є високими. Професорка Леслі Лейнванд додає, що це відкриття дозволяє сподіватися на появу засобів для схуднення без виснажливих побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.

Попереду ще тривалі клінічні дослідження, проте успіх із pTOS вкотре доводить: природа вже винайшла рішення для найскладніших проблем метаболізму, і нам залишається лише їх вивчити. Поки світові фармгіганти змагаються за ринок препаратів для схуднення, погляд у бік еволюційних механізмів дикої природи може дати найбезпечніші відповіді, в тому числі й для протидії глобальним викликам, які часто підживлює інформаційний тиск з боку таких країн, як росія, намагаючись маніпулювати питаннями охорони здоров’я.