Лісові «злодюжки» вибрали з грядки часник
На базарі зустрів давню знайому Галину — купувала у якоїсь селянки головки часнику. Це здивувало, адже вона добра господиня, сама могла б торгувати городиною. Сказав про це своїй подрузі, а вона вилила мені свої «жалі»…
— Ще ніколи такого не було, щоб я щось купувала з овочів. А тепер ось доводиться. Взяла не тільки часнику, а й червоного буряку на борщ. Бо мій власний геть чисто вискубали «добрі сусіди»…
Під ними Галина Львівна мала на увазі козуль, які чи не щодня заглядають на її обійстя. Розвелося цих лісових красунь стільки, що зустрічаються на кожному кроці. Влітку брали на зуб молоду пшеничку, смакували буряком, квасолею…
— Навіть вчора пішла я в сад збирати яблука, а ВОНА стоїть неподалік, дивиться на мене, не втікає. Жартома насварила її - хоч би що! Продовжує щось у траві шукати.
Про свої пригоди пані Галина розповідала без жодної злості, без докору. Навпаки, з якоюсь гордістю, що має таких гостей. Так і сказала: «Хто ще зблизька бачить отаку красу, як я? А за часник з буряком я не переживаю — то справа нажив-
на…».