Олена Івановська назвала п’ять головних пріоритетів мовної політики: від окупованих територій до штучного інтелекту

Про це вона розповіла в інтерв'ю Укрінформу.

«Принципове завдання, яке має не лише гуманітарний, а й юридичний та символічний виміри — це захист української мови на окупованих територіях. Ми фіксуватимемо мовні злочини, адвокатуватимемо їх правову оцінку на міжнародному та національному рівнях, готуватимемо підґрунтя для мовної реінтеграції після деокупації», — сказала Івановська.

За її словами, важливим завданням є засвідчити: мовна агресія рф є частиною її збройної агресії.

Другим серед першочергових завдань мовний омбудсман назвала визнання української жестової мови повноцінною складовою мовної політики.

«Це питання мовної рівності, гідності й сучасного розуміння комунікації. Ми активізуватимемо міжвідомчий діалог і фахову експертизу, щоб актуалізувати законопроєкт № 2340, а також забезпечити практичну реалізацію прав осіб із порушеннями слуху на повноцінний доступ до інформації українською мовою — як усною, так і жестовою», — вважає вона.

Не залишатиметься поза увагою функціонування української мови в еміграції, оскільки мільйони українців через війну опинилися за межами країни.

«Ми маємо підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною через мову: створювати культурно-освітні центри, запускати цифрові платформи для навчання, впроваджувати „Мовну карту українців світу“, розвивати потенціал діаспори як мовного посла України у світі», — упевнена Івановська.

Крім того, Секретаріат мовного омбудсмана працюватимемо над тим, щоб українська мова була повноцінно інтегрована в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні застосунки, інтерфейси, ігри, технології, додала вона.

«Українська має звучати та функціонувати всюди — у смартфоні, в автівці, на міжнародних платформах. І це не лише питання зручності - це питання ідентичності та конкурентоспроможності», — підкреслила Івановська.

Уповноважена із захисту державної мови акцентує на тому, що конституційна модель мовної політики в Україні має бути узгоджена з реальністю війни та з прагненням суспільства до справжньої мовної рівності без колоніального спадку.

«Ми глибоко шануватимемо всі мови національних меншин, але водночас чітко й послідовно формуватимемо єдиний україномовний простір — як безпековий, інтеграційний і гуманітарний пріоритет. Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві — зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії рф є не лише засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації», — наголосила вона.