Втретє після початку бойових дій на Донбасі

Ситуація кардинально змінилась після 24 лютого 2022 року, коли росія пішла проти нас повномасштабною війною. Вдруге, після восьми років перебування в Покровську, Донецький національний технічний університет було переміщено до Луцька, де навчальний заклад функціонував до 28 серпня ц.р., коли Міністерство освіти й науки видало наказ про нове переміщення вузу. Третім місцем базування престижного навчального закладу став Дрогобич. У місті Котермака дуже прихильно поставились до перспектив розміщення у Дрогобичі такого потужного навчального закладу, яким є Донецький національний технічний університет. Це, звісно ж, добре. Але… Що можна сьогодні сказати про перші адаптаційні кроки донецького вузу до нових умов праці та навчання? Розповісти про це попросили проректора з науково-педагогічної роботи Вікторію Воропаєву.

На новому місці прийняли добре

«Сьогодні наше основне завдання, — ділиться думками Вікторія Воропаєва — це облаштувати свої робочі місця для того, щоб забезпечити нормальне функціонування університету. Якраз цим і займаємось. Доставляємо з попереднього місця базування до Дрогобича меблі, комп’ютери, інше обладнання, яке необхідне для цьогорічного наразі онлайн навчання. Багато ще рутини, але нікуди від цього не дінешся. Обживаємось на новому місці, налагоджуємо стосунки, плідно комунікуємо з місцевими громадами, школами, організаціями та колективами регіону. Уся адміністрація університету базується в Дрогобичі.

На новому місці нас прийняли добре. Маємо повну підтримку та розуміння у всіх своїх починаннях. Відчули це відразу ж з початком нового навчального року, коли, оголосивши ще 20 вересня умови проведення в Дрогобицькій громаді конкурсу інноваційних науково-технічних проєктів STEM — проєктів «SMART- громада», почали відбирати учасників. Діти із непідробним інтересом, дуже творчо поставились до отриманих завдань. Нам також було цікаво з ними працювати. Вони пройшли навчання, отримали консультацію експертів. Видали їм матеріали для реалізації прототипів ідей, які за умовами конкурсу мали розробляти. Цей проєкт, до слова, реалізовується за гранти Євросоюзу. Він багато в чому унікальний. Але подібні до нього програми з розвитку технічної креативності дітей, які реалізовуються в рамках EDUTIP, «Енергоефективного цифрового університету для промоції технічних інновацій», ми робили ще раніше. Перший реалізували ще в 2020 році, коли у Покровську базувались. А другий — під час повномасштабного вторгнення. Тоді нас вже у Луцьку прийняли".

Допомога тим, хто кінцівки втратив

«На Дрогобиччині, — продовжує свою розповідь Вікторія Воропаєва, — провели третій конкурс. Чому назвали його „SMART-громада“? Бо до його проведення залучили ще й створений Дрогобицькою міською радою у 2011 році аналітичний центр КУ „Інститут міста Дрогобича“. Нам було важливо, щоб учасники отримали актуальні, важливі для громади завдання. Діти відразу ж відгукнулись. У них були дуже цікаві задумки та пропозиції. Конкурс тривав з 24 вересня по 5 листопада. П’ять робіт із десяти поданих із різних шкіл та коледжів відібрали для фінальної стадії змагання. Нам нелегко було визначити найдостойніших. По-доброму здивували всі. Але перше місце виграла команда учнів Попелівського ЗЗСО I -III ст., чий проєкт „Розумний будинок“ визнано найкращим. Ще вчора це здавалось неможливим, а сьогодні управління такими діями, як, наприклад, дистанційне увімкнення чи вимкнення опалення у власному будинку — досить поширена практика, як і інші „маніпуляції“, які до снаги тим господарям будинків, які для експлуатації своїх володінь використовують інноваційні технології. Команда учнів Попелівського ЗЗСО I-III ст., до складу якої увійшли десятикласники Олег Маланчук, Ярослав Химин, Сергій Сенишин та Марія Бачинська, розробили проєкт, реалізація якого дозволяє керувати будинком за допомогою голосу. Це щось більше, ніж, скажімо, дистанційне увімкнення опалення. Більше і важливіше через сьогоднішню війну, яка стільки горя принесла. „Розумний будинок“, сподіваюся, стане в пригоді тим нашим співвітчизникам, хто власні кінцівки втратив. Коли все минеться, і вони, допоможи їм, Господи, у власних будинках житимуть, нехай з переваг „Розумного будинку“ користають. Ми ж, своєю чергою, надалі працюватимемо над тим, щоб у стінах нашого університету молодь отримувала знання, які дозволять і вітчизняну економіку піднімати, і обороноздатність зміцнювати до такого рівня, щоб жоден ворог не наважився на війну з нами піти, і, звісно ж, багатше та краще нам жилось».