Північна Корея могла передати росії великокаліберну артилерію, — джерело
- 15.11.2024, 13:30
- 575
Російські війська імовірно вже невдовзі зможуть застосовувати на фронті проти Сил оборони України найпотужніші північнокорейські самохідні артилерійські установки (САУ) M-1989 Koksan. Джерело: censor.net/ua/n3520074
/wz.lviv.ua/images/news/_cover/523141/2525.jpg)
Джерело пише, що є дві ймовірні причини: або артилерійський підрозділ КНДР готується до фронту в рф або Україні, або ці гаубиці передадуть російським військам, які планують використовувати їх проти України. Останній варіант видається більш імовірним, адже Північна Корея вже відправила кілька тисяч військових, які приєдналися до російських підрозділів на фронті.
Як відомо, зараз російська армія потребує як іноземних військових, так і техніки, оскільки бойові втрати та нестача боєприпасів на фронті стають дедалі відчутнішими. Старі запаси радянської зброї росії виснажуються швидкими темпами, особливо артилерія.
Однак є проблема: гаубиці M1989 використовують унікальні 170-мм боєприпаси, що виробляються лише у Північній Кореї. рф вже закуповує боєприпаси в КНДР, але для таких гаубиць не зможе виробляти снаряди самостійно. Це означає, що застосування цих гармат залежатиме від постачань Пхеньяна, що може створити логістичні труднощі.
Факт співпраці з Північною Кореєю й Іраном є черговим підтвердженням того, що рф все більше покладається на своїх союзників для продовження війни проти України.
Північнокорейські САУ Koksan з`явилися у 1978 році. Підтверджена дальність стрільби установок, що мають калібр 170 мм, становить 40 кілометрів стандартним снарядом і до 60 кілометрів активно-реактивними снарядами.
У 1989 році Північна Корея випустила покращену версію САУ. Через закритість КНДР достеменно невідомо, скільки саме установок є на озброєнні, однак оприлюдненні державними пропагандистськими ЗМІ кадри з військових навчань і парадів дають підстави вважати, що є щонайменше десятки одиниць.
Показово, що це північнокорейське озброєння пройшло своє «бойове хрещення» під час Ірано-Іракської війни, оскільки наприкінці 1980 Іран придбав неназвану кількість цих артустановок.