На Каннському фестивалі перемогла американська комедія про кохання між стриптизеркою і сином російського олігарха

Про це оголосили на сайті фестивалю.

Романтична драма розповідає про молоду американську стриптизерку Анору, яка зустрічає сина російського олігарха. Історія нагадує сюжет про Попелюшку, але тут все відбувається в наш час. Тим паче у відносини між ними намагаються влізти батьки хлопця.

Двох головних чоловічих персонажів грають російські актори — Юрій Борисов та Марк Ейдельштейн. Також росіян можна побачити серед героїв другого плану. Головну героїню зіграла Майкі Медісон, яка раніше також відзначилась ролями у стрічці тарантіно «Одного разу в Голлівуді» та у франшизному фільмі «Крик — 5».

Свою нагороду режисер присвятив «усім секс-працівницям і працівникам минулого, теперішнього і майбутнього». Для Шона Бейкера це була друга спроба здобути Золоту пальмову гілку, й вона виявилась успішною. Перший фільм під назвою «Червона ракета» змагався за нагороду фестивалю у 2021 році.

Почесною пальмовою гілкою на церемонії закриття фестивалю нагородили Джорджа Лукаса, режисера серії фільмів «Зоряні війни». Нагороду Лукасу вручав колега, легендарний режисер Френсіс Форд Кополла.

Крім того, вперше за останні 30 років до списків переможців потрапив індійський фільм. Сюжет про трьох мумбайських жінок режисера Паяла Кападії отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю.

Список переможців 77-го Каннського кінофестивалю:

• Золота пальмова гілка: «Анора», Шон Бейкер
• Гран-прі: «Все, що ми уявляємо, як світло», Паял Кападіа
• Приз журі: «Емілія Перес», Жак Одіар
• Найкращий режисер: «Велика подорож» Мігель Гомеш
• Спеціальний приз: «Сім'я священного інжира» Мохаммад Расулоф
• Найкращий актор: «Види доброти», Джессі Племонс
• Найкраща актриса: акторки стрічки «Емілія Перес» — Адріана Пас, Зої Салдана, Карла Софія Гаскон, Селена Гомес
• Найкращий сценарій: «Речовина», Коралі Фаржеа
• Золота камера: «Арманд», Хальвдан Ульман Тёндель
• Спеціальна згадка: «Монгрель», Чіан Вей Лян
• Пальмова гілка за короткометражний фільм: «Людина, яка не могла мовчати», Небойша Сліепчевіч
• Спеціальна згадка: «Погано на мить», Деніел Соареш