«Різдво таке ж неосяжне, як любов і віра рідних, що чекають вдома»

Військові розповідають: різдвяні свята на фронті особливі.

«Щоразу я намагаюсь зробити свято. Було, що росіяни гатили з усього, що могли. Понад годину „градами“, „ураганами“, ствольною артилерією. І наш командир групи десь приволік маленьку ялиночку, десь знайшов маленькі іграшки, ми її нарядили. Ми жили в маленькому підвалі, людей на пʼять. Десь знайшли дитяче шампанське, місцеві принесли олівʼє, і ми в такому колі „сімейному“ відсвяткували. Це було дуже атмосферно. Коли навколо все розривається, і в цьому пеклі в тебе є маленьке свято — це класно», — згадує морпіх Андрій Підлісний.

Емоції на війні - помножені на 100, пояснюють бійці.

«Тут відчувається радість за побратима — в когось народилась дитина, хто одружився. Це така велика сімʼя, яка радіє за кожного», — говорить Роман Танетко з позивним «Рембо».

"Звичайно, хочеться, щоб усі вдома святкували Різдво, Новий рік з родинами, з дітьми. Будували своє майбутнє, вірили в цю країну. Бажаю, щоб люди відчували перспективу — це дуже важливо. Вірю, що Україна буде в Європейському Союзі і в НАТО. Для моєї родини це був тяжкий рік через втрату брата Олега, який героїчно загинув на війні. Я маю надію, що його смерть і смерть багатьох, здоровʼя, яке втрачене на цій війні, що це недаремно. А для майбутнього його дітей, дітей всієї України", — говорить Степан Барна.

Марина Порошенко передала військовим символічного Янгола-охоронця, якого зробила власноруч.

«Сьогодні ми тут, дуже недалеко від лінії фронту, постійно чуємо вибухи і стрілянину. І не втомлюємося надихатися подвигом українців. Я хочу, щоб ми підняли келих з узваром за нашу перемогу. Щоб наступного Різдва ми уже були у країні переможців Україні над переможеною росією. Я хочу підняти цей келих за родини українців, які б дочекалися своїх воїнів. Я хочу підняти цей келих за країну, яка буде членом НАТО і ЄС вже найближчим часом. І головне, я хочу підняти цей келих за українського воїна, найкращого воїна у світі - найсильнішого, найміцнішого, найпатріотичнішого. Таких, як сидять сьогодні разом з нами з Мариною за цим різдвяним столом. За Барну, за „Підлого“, за „Рембо“, за всю нашу команду, яка протягом цього року робить усе можливе, щоб наблизити перемогу», — звернувся Порошенко до побратимів.

«Атмосфера Різдва приємно пахне, як засніжені степи Донеччини, як мелена кава у прифронтовій хатині. І звучить як сміх воїна, що вижив після бою, як раптова тиша після безсонної ночі. Радує, як усмішка дитини в екрані мобільного телефону, і муркоче як кіт, якого забрали зі згарища. Свято це гріє, як окопна свічка, як грілка в тактичних рукавицях. Воно смакує, як польовий борщ, як волонтерська кутя. І вселяє віру, як вцілілий хрест у розбомбленої церкви, як тиха молитва під час евакуації пораненого», — говорить п’ятий президент.

«Різдво таке ж неосяжне, як любов і віра рідних, що чекають вдома. Міцне, як залізний купол ППО над мирними містами, і гостре, як око захисника, що збиває балістику. Дух Різдва — це відчуття родини, це здатність дарувати турботу і приймати її. І це незламна упевненість у перемозі, яким би важким і довгим не був до неї шлях. І нехай Господь у Святий вечір подарує віру тим, кого похитнули важкі випробування. І нехай родини зберуться за одним столом, хоч дехто і на відстані у тисячі кілометрів. І нехай Господь подарує Україні мир, а загарбникам справедливий суд!», — говорить Петро Порошенко.