У львівському центрі «Джерело» навчають фахівців, як працювати з незрячими дітьми

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

За словами Оксани Потимко, працювати з незрячими дітьми потрібно з самого їхнього народження, допомагати пізнавати світ, пояснювати, що їх оточує.

«Дітям потрібні звуки, дотикові відчуття. Коли дитина починає повзати, потрібно давати їй рачкувати, ходити, знайомити її, де шафка, шухляда, іграшки, щоби вона обстежувала свою кімнату. В жодному разі не можна її обмежувати», — пояснює Оксана Потимко.

Вона також наголошує, що дуже важливо незрячу дитину змалку вчити користуватися тростиною. За її словами, американці вчать ходити дітей з тростиною з однорічного віку, а шведи — з трирічного.

«Дитина, яку цього не навчать змалечку, не зможе бути самостійною. Чим менша дитинка, тим легше вона візьме тростину до рук, у більш зрілому віці вона може вже соромитися», — пояснює Оксана Потимко. Вона також радить дітям з порушеннями зору давати возити перед собою дитячу коляску або возика з іграшками. «Це буде подібний ефект, як від тростинки, коли дитина впиратиметься в якісь речі, шукатиме собі дорогу», — зазначила вона.

Також важливо облаштувати безпечну кімнату та приміщення для дітей з порушеннями зору так, щоби тумби, столи не мали гострих кутів, а дверцята шаф були щільно зачинені. «Не можна переставляти меблі в кімнаті, бо дитина звикає і знає, де що знаходиться. Можна також промаркувати речі для старших дітей», — каже Оксана Потимко.

Щоби мати краще розуміння потреб дітей з проблемами зору, команда Центру допоміжних технологій, а також фахівці реабілітаційних програм «Джерела» пройшли практичний та інтерактивний тренінги з орієнтації у просторі з закритими очима, зокрема вчилися їсти, готувати собі гарячі напої, переходити з кабінету в інше приміщення, надавати супровід незрячим.

Також вони познайомилися з незрячим хлопчиком Лукою, який вчиться у 3-му класі загальноосвітньої школи. «Ми побачили, як Лука вправно користується комп’ютером, і який він при цьому позитивний. Хлопець користується допоміжним засобом — ноутбуком зі спеціальною програмою для незрячих. Команда нашого Центру буде працювати над тим, щоби діти, як Лука, мали якісне життя і були максимально включеними у суспільство через фаховий супровід і різні допоміжні засоби», — розповіла керівниця Центру допоміжних технологій Марина Глухоцька.

За її словами, у Центрі планують розробити спеціальний навчальний курс із кількох модулів, що стосуватимуться підбору допоміжних засобів для дітей з інвалідністю.

Фахівці повинні надихати батьків — забезпечувати дітям технічні можливості для розвитку, відповідально поставитися до життєвих перспектив, адже від цього залежатиме, чи стане дитина успішною, чи вистачить їй віри у власні сили, підсумувала Оксана Потимко.