Голова Комітету із Шевченківської премії Макаров подав у відставку

Він заявив, що раніше запропонував запровадити номінацію «За внесок у перемогу» і перенести оголошення переможців на 22 травня.

Пропозиція додати премію «За внесок у перемогу» виникла несподівано, але під час зустрічі діячів культури з президентом України 9 березня її підтримали.

«Офіс президента пристав на мою ініціативу, затримав оприлюднення результатів конкурсу 2023, щоб оголосити переможців усіх разом 22 травня», — додав він.

Однак це рішення «наштовхнулося на агресивне нерозуміння», і чимало представників мистецької спільноти й громадськість сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити «своїх» висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів.

Макаров зазначив, що такі пропозиції не підтримали решта членів Шевченківського комітету.

Тому він і подає у відставку.

Думка з приводу

Микола Княжицький, народний депутат України

Юрій Макаров складає з себе повноваження голови Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Я хочу подякувати Юрію Макарову за роботу. Саме він докладав зусиль, щоб лауреатами цьогоріч стали гідні і достойні митці.

Разом з тим саме у час керівництва комітетом Юрієм Макаровим список лауреатів почав попередньо узгоджуватися з Офісом президента. Про це пише Олексій Панич. Це не відповідальність Макарова, це відповідальність президента і його Офісу.

Уся ця історія нагадує мені ситуації, які ми вже переживали і які майстерно показані у новітніх фільмах «Будинок слово» Taras Tomenko і «Чубай. Говорити знову». Михайло Крупієвський. Коли творча талановита людина починає співпрацювати з авторитарною владою, влада прагне зробити її рабом. Від авторитаризму можна піти з посади. Якщо він перетвориться на тоталітаризм, треба буде йти далі.

А далі трошки конспірології. У мене дивне відчуття, що премії цьогоріч не будуть вручені президентом. Хочу помилятися.

Я загалом погоджуюся, що тема премії зараз не найактуальніша, що головне — Перемога. Сам так вважаю. Але перед очима кадри з іншого фільму Хайтарма Ахтема Сеїтаблаєва. Сюжет пам’ятаєте? Радянський герой війни кримськотатарський льотчик Амет-Хан Султан спостерігає, як влада, яка визнала його героєм депортує його народ, виправдовуючи власні дії військовою необхідністю.

Перемога прийде швидше, якщо об'єднувати націю перед ворогом, а не будувати прикриваючись війною авторитаризм, знищуючи опонентів.