Методичка сталінізму на столі путіна

Аналізуючи загарбницькі плани та поведінку агресора, можна стверджувати, що практики сталінізму стали для путіна настільною книгою: тотальна цензура, агресивна пропаганда, жорстокі розправи над інакодумцями та культ страху в підлеглих. І путін, і сталін — хворобливі параноїки: втрата особистої влади — їхній найпотаємніший страх.

Воєнні злочини, скоєні росіянами під час агресії проти України довели, що путін так само наполегливо копіює сталіна і у прагненні геноциду української нації.

Смерть сталіна та зумовлені нею події у москві також дають контур розуміння, що може статись з росією після воєнної поразки та зникнення путіна. Боротьба за владу, розвінчування культу особи вождя, коротка мить так званої “відлиги”, а далі — новий етап репресій та агресії.

Отже, для сталого миру в Європі після перемоги над агресивною росією ключовим завданням для України і цивілізованого світу має стати остаточна руйнація сталінсько-путінського утворення, а не пересування нар у тюрмі народів.