Де тонко, там і рветься, або Як Україна відкрила портал у пекло для окупантів

Український розвідник «Малий» розповів про роль воєнної розвідки під час контрнаступу ЗСУ на херсонському напрямку та розкрив невідомі деталі прориву російських бойових порядків в інтерв'ю «Повернись живим».

Упродовж місяця «Малий» з побратимами перебував під носом в окупантів на Херсонському напрямку: ретельний збір розвідданих та їхній подальший аналіз дозволив безпомильно визначити найслабшу ділянку фронту.

«Ми знали кожну посадку, хто саме в ній стоїть та яке озброєння там тримає ворог. […] Ми дивилися на ці дані, порівнювали із сусідніми ділянками фронту. І зрозуміли, що саме навпроти нас стоять найслабші війська», — розказав розвідник.

Як згадує «Малий», того пам’ятного ранку, коли українські розвідники та десант йшли на штурм, північ Херсонщини огортав густий туман. Спершу запрацювали гармати: «Українська артпідготовка виглядала так, наче відкрився портал в пекло. Мені здавалося, що по лісосмугах біля села б'є вся артилерія Південного фронту. […] Всі ті ворожі укріплення, за якими ми спостерігали місяць, просто стерло з лиця землі».

Ошелешені загарбники — ті, хто ще міг — хаотично тікали. Через кілька годин (!) від початку операції ЗСУ росіяни підняли у повітря три бойові вертольоти. Вони випустили боєкомплект по посадках, де вже нікого не було. Один ворожий гелікоптер українські воїни «приземлили» із ПЗРК — він гепнувся поруч із пам’ятником херсонському кавуну.

«Ми з побратимами жартували: „Кавун“, який попереду нас — це сакральний символ Херсонщини. Візьмемо „Кавун“ — візьмемо і Херсон. Так воно і сталося», — розповів розвідник.

Завдяки грамотно спланованому наступу та чіткій координації дій між підрозділами на полі бою українські сили лише за один день змогли відігнати ворога аж на 10−15 кілометрів. Той прорив став одним з ключових в процесі деокупації правого берега Дніпра включно з Херсоном.