Не кожен погоджується, і не всі підходять для догляду за самотніми

На відміну від минулих років, коли у вересні погода тішила нас теплом, цьогорічний перший місяць осені виявився неочікувано холодним та дощовим

Це додало турбот колективу «Центру надання соціальних послуг» Меденицької об'єднаної територіальної громади (одній із п’яти ОТГ у Дрогобицькому районі — ред.), який, як поінформували нас в адміністративному центрі ОТГ, опікується 156 самотніми непрацездатними громадянами. Йдеться про людей віком від 65 до 90 років.

Негода нікому не додає оптимізму. Надто тим, хто залишився сам на сам із своїми думами та надіями. Тому не дивно, що на початку місяця, коли цілими днями ішов дощ, дехто з підопічних соціальної служби запанікував. Стареньким здавалось, попри постійну комунікацію з тими, хто за ними постійно доглядає, що залишаться без картоплі та моркви з власного городу, згниє на їхніх домашніх грядках і цибуля з капустою: настільки сильно падало. У деяких із тих, хто найбільше переймався долею власного «врожаю», внутрішній кров’яний тиск «підскакував». Давались взнаки й інші хронічні хвороби. Що в таких випадках найкраще заспокоює? Не тільки пігулки й розумне, доречне слово. І це добре знають у «Центрі надання соціальних послуг». Достатньо було у перервах, коли дощ то стихав, то знову поновлювався, «висмикнути» цибулю з двох грядок на городі самотньої бабусі у селі Далява, як старенька відразу ж «ожила», навіть жартувати почала. Усунули причину «стресу», і припинились хворобливі прояви. У випадках із самотніми старенькими, і в Меденичах це добре знають, даний універсальний «лікувальний» засіб спрацьовує стовідсотково. Тому тут зробили все для того, щоб якомога швидше зібрати урожай з городів підопічних «Центру надання соціальних послуг».

Не так легко працювати з безпорадними людьми, бути корисними для них. Далеко не кожен підходить для цього. Зазвичай, на догляд за самотніми погоджуються ті, хто з власного досвіду вже знає, що це таке — людська біда. Охочих не дуже багато. З іншого ж боку, як визнала директорка «Центру надання соціальних послуг» Оксана Тринчук, вона нізащо не дасть згоду на «зарахування» до соціальної служби ОТГ людини, яка не вміє або не хоче прати та готувати, хатньої роботи цурається. «Якщо не маєш терпіння, не любиш людей — робити тобі у „Центрі надання соціальних послуг“ немає що». Досить жорстко сказано. Але нічого не зробиш. Умови змушують. Із згаданих 156 одиноких непрацездатних громадян 45 осіб мають інвалідність. Їм потрібно доставляти продукти харчування та медикаменти, приготувати їжу, оплатити комунальні послуги, здійснювати постійний догляд. Треба знати звички свого підопічного, мати терпіння до їхніх вад, того, що нікого з нас не прикрашає. Це, зрозуміло, дано не кожному. Але, якщо любиш людей, маєш серце до них, тоді навчишся.

Тепер, крім самотніх та непрацездатних, «Центр надання соціальних послуг» обслуговує внутрішньо переміщених осіб. У Меденицькій ОТГ прийняли та дали притулок 116 українським сім'ям. Разом із дорослими прибуло 64 дитини. Цим людям надають матеріальну допомогу. За місцем проживання, а живуть переселенці у приватних будинках жителів усіх 17 сіл та одного селища ОТГ, розвозять теплий одяг, взуття, подушки, ковдри та покривала, миючі засоби та засоби особистої гігієни. Звісно ж, в Меденичах — не найбагатші в Україні люди, але дружні та сердешні. Вони роблять усе, щоб ніхто не почував себе покинутим та забутим.