Передплатити Підтримати

Нові звички та зняті табу: як пандемія змінила людей

У жовтні компанія Essity опублікувала результати масштабного опитування про те, як змінилися гігієнічні звички людей під час пандемії. Дослідники також вивчали, наскільки табуйованими залишаються теми нетримання сечі, менструації і депресії

Опитування проводилося серед мешканців 10 країн онлайн, передає Media Sapiens.

Згідно з результатами дослідження, люди стали рідше обійматися й цілуватися. Наприклад, 62% опитаних людей через пандемію перестали тиснути руки, 55% перестали обніматися на публіці, 46% - цілуватися. Близько 20% людей продовжує все це робити.

За даними опитування, близько 90% людей кажуть, що миють руки після туалету. Жінки миють руки частіше за чоловіків. Після громадського транспорту руки миє 58% всіх опитаних, після відвідування громадських місць — 78% осіб, після потиску рук — 45%, після відвідування туалету — 92%. Люди забувають мити руки з різних причин: в Нідерландах і Німеччині головна з них — сухість шкіри. Але все ж 68% людей через пандемію змінили свої звички, пов'язані з миттям рук.

Читайте також: Вчені виявили нову хворобу, яка підвищує ризик смерті від COVID-19 — дослідження

Судячи з результатів опитування, далеко не всі миють руки правильно. Тільки 62% миють руки 20 секунд або довше. 83% мочить кисті повністю, перед тим як їх намилити.

60% людей під час пандемії стали частіше носити маски. 62% опитаних носять із собою антисептичні гелі або вологі серветки. 35% опитаних регулярно носять рукавички в громадських місцях.

Друга частина опитування була присвячена гігієні й здоров'ю і, зокрема, табуйованим темам. Топ-5 тем, які некомфортно обговорювати в різних країнах, виглядає так:

  • нетримання сечі (33%);
  • депресія (21%);
  • особиста гігієна (20%);
  • менструація (17%);
  • інвалідність (12%).

Нагадаємо, коронавірус SARS-Cov-2, який викликає захворювання COVID-19, на деяких поверхнях може жити 28 днів. Наприклад, на паперових та полімерних банкнотах, на склі та на нержавіючій сталі. Про це йдеться в дослідженні австралійського Державного об'єднання наукових і прикладних досліджень (CSIRO).