У Львові завершили зйомки комедійної короткометражки, сюжет якої створений з розповідей незрячих

Про ідею та зйомки фільму журналістові «ВЗ» розповів «пікардієць» Славко Нудик, який опікується проєктом «Інклюзивна освіта для людей з обмеженим зором».

Ще рік тому Славко Нудик і керівник ресурсного центру інклюзивної освіти у Львові Оксана Потимко переглянули німецький фільм про пригоди незрячої людини на вулиці.

— Цей короткометражний фільм — комедійний, — каже Славко. — Є усталене вражен­ня, що людей з вадами зору повинні жаліти. Натомість у німецькому фільмі йдеться про те, у які комічні ситуації потра­пляє незрячий, йдучи вулицею з тростинкою. З’явилася ідея зробити щось подібне. У нас не один головний герой, а два. Це незрячі хлопці — львів’янин Ми­хайло Петрів та Василь Човбан з Мукачева. А в епізодичних ролях — Роман Федоришин, я, заньківчанка Світлана Мелеш.

— Проводили кастинг?

— Аякже! Але великого вибо­ру у нас не було. Ми з Оксаною Потимко, Романом Мартином та Андрієм Сніцарчуком зібра­ли зо два десятки незрячих. Кожен розповів свої комічні історії, які з ними траплялися на вулиці. З цих історій Андрій Сніцарчук та Роман Мартин створили сценарій і зняли цю короткометражку.

Знімальна команда робить все для того, аби прем’єра від­булася 15 жовтня — у День білої тростини. На моє запитання, за чий кошт знімали короткоме­тражку, Славко Нудик відповів: «Фінансову підтримку надала міська рада. Ми не ходили і не просили. Лише запитали. І нам сказали — так».

За словами Славка Нудика, мета фільму — соціальна. Це такий легенький лікнеп, як по­водитися зрячому з незрячим на вулиці, як йому вказувати дорогу чи перевести через ву­лицю…