Стокгольмський синдром: понад 30% українців сумують за СРСР

  • 22.06.2020, 15:15
  • 634

За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, понад 30% українців шкодують через розпад СРСР, 50% - не шкодують

Про це повідомляє соціологічна група КМІС.

«Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує…

35% респондентів вважають, що перебування України в СРСР принесло їй більше користі; про більшу шкоду говорять 28% респондентів. Водночас 25,5% респондентів обрали варіант «важко сказати напевно, чого було більше».

Відзначається: якщо на Заході України переважна більшість населення не шкодують про розпад СРСР (69% проти 15%), то в Центрі України співвідношення — 51% до 32%.

На Півдні, Сході і Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5−49% залежно від регіону проти 35−39% тих, хто не шкодує.

Соціологи повідомляють, що у порівняні з травнем 2013 року, коли КМІС ставив аналогічне запитання (для коректності порівняння з вибірки 2013 року були виключені тимчасово окуповані, А Р Крим і окремі території Донецької і Луганської областей), з 48% до 35% стало менше тих, хто вбачає в радянському періоді більше користі.

Читайте також: Українці назвали найкращого президента за час незалежності

Проте тих, хто бачить більше шкоди, стало більше з 18% до 28%, а тих, хто «не може оцінити, чого було більше», стало менше з 31% до 25,5%.

Зазначається, що у Росії ситуація майже дзеркально протилежна: 65% росіян шкодують про розпад СРСР, не шкодують — 26%.

Опитування проводив КМІС з 24 до 31 травня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед населення віком від 18 років. Було проведено 2000 інтерв'ю.

До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — А Р Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Похибка вибірки не перевищує: 2,2% - для показників, близьких до 50%, 2,1% - для показників, близьких до 25%, 1,4% - для показників, близьких до 10%.

Для порівняльного аналізу використали результати опитування російської недержавної дослідницької організації «Левада-Центр».