Від звільнення з конфіскацією – до 10 років за ґратами

28 листопада набули чинності ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства щодо конфіскації незаконних активів та покарання за незаконне збагачення. Злісним хапугам світить від п’яти до десяти років за ґратами. Тим же, хто встиг скромніше нажитися, теж доведеться розпрощатися: з волею — ні, а ось із «заробленим непосильною працею» — так.

Кримінальна відповідальність за незакон­ну наживу для державних «чинів» (включно з урядовця­ми, депутатами, прокурорами, суддями) була запроваджена в Україні ще 2015 року. Але через два роки 59 нардепів зверну­лися до Конституційного Суду з «тєлєгою» щодо неконститу­ційності запровадженої норми. У пориві домогтися скасуван­ня кримінальної статті за не­законне збагачення «злилися» депутати з різних фракцій і груп тодішнього парламентсько­го скликання — представники «БПП», «Народного Фронту», «Опоблоку», «воленародники» та «відродженці». Показово, що серед підписантів були народні обранці, прізвища яких вже фі­гурували у кримінальних спра­вах щодо незаконної наживи: Геннадій Бобов, Євген Дейдей, Максим Поляков…

Витримавши паузу, 26 лю­того 2019 року конституцій­на Феміда пристала на слізне прохання депутатів і таки «за­рубала» кримінальну статтю за незаконне збагачення. Наслід­ком стало закриття майже семи десятків кримінальних справ проти посадовців і нардепів, яким інкримінували нечесну наживу. Задоволено потира­ли руки колишній в. о. очільни­ка Державної фіскальної служ­би Мирослав Продан, тодішній перший заступник голови СБУ Павло Демчина, ексзаступ­ник керівника Департаменту з розслідування особливо важ­ливих справ у сфері економі­ки Генпрокуратури Дмитро Сус, голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, тоді ще нар­депи Олег Ляшко, Андрій Ло­зовий, Ігор Мосійчук, Євген Дейдей, Максим Поляков. З полегшенням зітхнув й очіль­ник (на той час) Генпрокуратури Юрій Луценко, про кримінальне провадження проти якого від­звітували у НАБУ.

Поки наші європейські парт­нери відходили від шоку (за­провадження кримінальної від­повідальності за незаконне збагачення було однією з вимог Євросоюзу для надання Україні безвізу), на Банковій і Грушев­ського взялися заспокоювати обіцянками про те, що скасова­ну норму обов’язково реаніму­ють. Але обіцянка так і залиши­лася цяцянкою.

За реанімацію взялися лише після перезавантаження Вер­ховної Ради, з подачі вже ново­го президента. Остаточно за­кон ухвалили 31 жовтня. Крім «Зе!фракції», зелену кноп­ку натиснули лише депутати з «Голосу», семеро нардепів з «Європейської Солідарності» та шестеро позафракційних. «Опоплатформа», «Батьківщи­на» і група «За майбутнє» не дали жодного «за».

Якби в остаточному варі­анті законопроєкту прописа­ли значно скромніший розмір «незаконки», навряд чи вда­лося б зібрати і ті 259 голо­сів, котрі врешті висвітили­ся на парламентському табло. Починалися торги з цифри 15 тисяч неоподатковуваних мі­німумів, що у гривневому «пе­рекладі» дорівнювало 14,4 млн грн. Тобто притягати до кримінальної відповідальнос­ті пропонували, якщо різни­ця між вартістю придбаних чиновником активів і його за­конними доходами перевищу­ватиме суму 15 тисяч неопо­датковуваних мінімумів (якщо йдеться про кримінальні стат­ті, неоподатковуваний мінімум вимірюється не стандартни­ми 17 гривнями, а половиною розміру прожиткового мініму­му для працездатних осіб на 1 січня поточного року). Це був явний перебір, який убезпечу­вав від кримінальних справ ха­пуг навіть не середньої, а ви­щої вагової категорії.

Врешті розмір порогу, з яко­го настає кримінальна відпові­дальність, зменшили до 6500 неоподатковуваних мінімумів. Тобто тюремний термін світить тим, у кого різниця між вартіс­тю активів і законними дохода­ми перевищує 6,2 мільйона гри­вень.

А що дрібніші корупціонери — можуть спати спокійно? Не всі. В ухвалених парламентом змі­нах запровадили і поріг для так званої цивільної конфіскації — 500 прожиткових «мінімалок» для працездатних осіб. А це означає, що, за рішенням суду, але без притягнення до кримі­нальної відповідальності нечес­но нажите конфіскуватимуть у тих, чиї статки перевищують за­конні доходи на суму від одно­го до 6,2 мільйона гривень. По­прощатися доведеться не лише з незаконним добром, а й з по­садою.