У пакети кладуть куртки, аби сусіди думали, що у лісі є гриби…

На білі гриби жителі карпатських сіл чекають аж у листопаді

Такої лагідної осені давненько не було. Минулого року вже у перших числах жовтня погода більше нагадувала кінець листопада. Пригадую, торік у ці жовтневі дні у Карпатах зранку на ще зеленій траві лежав перший сніг.

Щоправда, попри несприятливу погоду, торішні вересень і жов­тень були щедрими на білі гриби. А цього разу осінні Карпати тішать хіба що неймовірною палітрою фарб (можна фільм знімати про 50 відтінків жовтога­рячого) та по-літньому теплими сонячни­ми днями. А ось довгоочікуваних осін­ніх білих грибів, на жаль, немає. Місцеві жителі кажуть, що надто сухо. Аби гри­би родили, потрібні рясні дощі. Та опти­мізму не втрачають. Сподіваються, що грибний сезон ще попереду. Старожи­ли пророкують, що гриби будуть у листо­паді і збиратимуть їх аж до Михайла (21 листопада). Наразі місцеві у ліс навіть не йдуть, кажуть, чого даремно ходити, коли знайдеш хіба що кілька козарів. «Ми цьо­го року грибів ще не їли, — каже пані Ма­рія зі села Волосянки Сколівського райо­ну, — чекаємо на сезон. У нас дехто ходив по гриби, та коли з лісу вертався, у пакет куртку запихав, аби сусіди думали, що недарма ходив — багато грибів зібрав. Дехто навіть повірив і собі зібрався у ліс іти, але потім хитруна розкусили».

Попри це, у минулі вихідні я зібрала кошик козарів. Їх насправді мало, майже півдня по березняку ходила, аби зібрати свій скромний врожай. Ускладнює пошук опале жовте листя, що килимом лежить на траві. А жовтневі козарі зазвичай ма­ють жовті шапки, тож неозброєним оком відрізнити їх від листя дуже непросто. Ці­каво, що ще два тижні тому, наприкінці вересня, шапки у підосичників були чер­воні, відтак гриб було видно за кілька ме­трів. А нині він може бути під ногами, а ти його «впритул» не бачиш, бо в очах ря­бить від опалого жовтого листя…

Всі фото авторки