Чимало французів відчули себе «не вдома»…
Тому й проголосували за ультраправих. Але все вирішиться у другому турі парламентських виборів — 7 липня
Минулої неділі у Франції відбувся перший тур ініційованих президентом Макроном дострокових парламентських виборів. Як і прогнозувалося, найбільшу підтримку здобули праві популісти із «Національного об'єднання», здобувши 33,14% голосів. Другими стали ліві із «Нового народного фронту» (27,99%). Центристський пропрезидентський блок «Разом» із 23% - на третьому місці. Що означають ці цифри? Куди і чому хитнулися французи? Про це ми запитали в українського політика, журналіста Андрія Шкіля, який десяток років живе на берегах Сени.
— Французи хитнулися не стільки вправо, скільки у консервативний простір. Напередодні першого туру дочасних виборів було проведено опитування, згідно з яким 68% респондентів дали зрозуміти, що «почуваються у Франції не вдома». Таке ж гасло писали на своїх виборчих плакатах партія Марін Ле Пен і ще радикальніші політсили, які представляли ультраправий табір.
Крайні праві політичні сили нарікали на засилля іноземців, відчуття іншого культурного простору, в якому живуть, — все це і породжувало відчуття «недомашності». На тлі зниження купівельної спроможності французів і війни в Європі (саме так сприймається російська агресія проти України) відчуття небезпеки потроїлося. До страху французів перед іноземцями додалися страх інфляції і війни, невизначеності, що буде завтра. 68% - це потенційний електорат тих політичних сил, які сповідують гасла «Ми не вдома», «Повернемо Франції колишню велич!» тощо. Половина з них віддала свої голоси за Ле Пен.
І все ж серед французів є достатньо високим страх, що їхні проблеми вирішуватимуть праві екстремісти. Тому у другому турі цих дочасних виборів є хороші шанси, щоб не допустити до влади у парламенті Марін Ле Пен та її політсилу. На розстановку сил вплине специфіка другого туру. Після першого в округах було утворено дуже багато «трикутників» — коли у фінал вийшли не два кандидати від партій, а три. Для того, щоб потрапити у друге коло виборів, у Франції в першому потрібно набрати бодай 12,5% голосів. За рекордної явки на цих виборах приблизно у 300 із 577 округів утворилися такі «трикутники»… Найважливіше зараз — домовитися про об‘єднання сил. Лівий «Новий народний фронт» і макронівський блок «Разом» ведуть перемовини про те, щоб знімалися їхні кандидати з третіх місць — на користь сильніших. Такі заяви від лівих уже є. Партія ж Макрона вустами експрем‘єра заявила таке: «Будемо знімати свої кандидатури на користь тих, хто обстоює національні цінності Франції».
— Спрогнозуйте розклад сил після другого туру виборів 7 липня. Чи вдасться збалансувати перевагу соратників Ле Пен?
— Я не бачу перспектив для лепенівців отримати необхідні для абсолютної більшості у французькому парламенті 289 голосів. Так, є округи, де кандидат цієї політсили має беззаперечну перевагу. Але є округи, де лепенівський кандидат посідає третє й навіть четверте місця. Або ж посідає друге, а перший і третій кандидати, які представляють конкурентні для Ле Пен сили, сумарно набирають 60−70 відсотків… За моїми підрахунками, лепенівці можуть взяти від сили 261 депутатський мандат. Це було би на 10 депутатів більше, ніж партія Макрона мала раніше, але ультраправі не мали б абсолютної більшості.
Широку коаліцію опонентів Марін Ле Пен може бути створено. Сумарно можуть набрати приблизно 250 мандатів. Є ще 30−35 депутатів з різних політичних сил, які є палкими противниками блоку Ле Пен. При об'єднанні можна буде розраховувати на них. Не виключені тактичні компроміси. Але жодних небезпек для французького бюджету не бачу — він закінчується у квітні наступного року. Водночас не бачу перспектив голосування восени за бюджет 2025 року! Через крайніх лівих — ніколи не голосуватимуть за той бюджет, який підтримають помірковані праві. Відтак буде заблоковано роботу всієї соціальної сфери і, швидше за все, сферу безпекову. Крайні ліві виступають проти національної безпеки, проти армії, проти озброєння… Французька криза триватиме рік, тоді Макрон згідно із законом може оголосити наступні вибори. Чи піде на це? Подивимося.
— Чого Україні чекати від Франції, якщо до її керма все ж прийде ультраправе «Національне об'єднання»? Наприклад, чи дадуть французи нам свої літаки «Міраж 2000» для захисту від росії?
— Літаки — питання пройдене. Це ухвалене рішення, яке не має зворотної сили. Ми з вами не знаємо деталей закритих угод між Україною і Францією. Але всі ці угоди буде виконано! Фінансуватимуть їх щонайменше до квітня 2025 року. Можу порадити нашим пілотам швидше освоювати англійську мову, а механікам — краще вчити технічні інструкції. Треба прискорено навчатися і прискорено отримувати замовлені літаки.