Полотна імпресіоністів — «здобуток» нацистів?
Як інформує ВВС, художній музей Kunsthaus у Цюріху перевіряє, як у його колекції опинилися картини Моне й Ван Ґоґа. Імовірно, їх викрали під час Другої світової
Як інформує ВВС, художній музей Kunsthaus у швейцарському Цюріху вирішив перевірити, як до його колекції потрапили полотна французьких імпресіоністів, зокрема Клода Моне й Вінсента Ван Ґоґа. Підозрюють, їхні картини належали німецькому промисловцю-єврею, якого вбили нацисти… Поки усе не з’ясують, картини вилучили з експозиції.
Про які саме полотна імпресіоністів ідеться? Це «Сад художника в Живерні» пензля Клода Моне, «Портрет скульптора Луї-Жозефа» (автор — Ґюстав Курбе), «Портрет Жоржа-Анрі Мануеля» (Анрі де Тулуз-Лотрек), «Стара вежа» (Вінсент Ван Ґоґ) і La Route Montante (Поль Ґоґен).
Тривалий час існували підозри, нагадує ВВС, що ці полотна, які потрапили до музею Kunsthaus у Цюріху з колекції швейцарського промисловця німецького походження Еміля Бюрлє, мають трагічну історію… Під час Другої світової війни Бюрлє збагатився, виготовляючи зброю на замовлення гітлерівського рейху. «До своєї смерті 1956 року Бюрлє зібрав колекцію з приблизно 600 творів мистецтва, — повідомляє ВВС. — Частину колекції, якою керує фундація його імені, на 20 років передали „Кунстгаусу“, де й виставили. Вважають, що решта колекції Бюрлє перебуває у будинках його родичів».
Рада засновників Фундації Emil Buehrle Collection заявила, що «має намір шукати справедливе й гідне рішення щодо цих творів мистецтва — разом із правонаступниками колишніх власників». Найімовірніше, картини французьких імпресіоністів, про які йдеться, до Другої світової війни належали німецькому промисловцю-єврею Максу Зільберберґу. Його колекцію творів мистецтва нацисти конфіскували й розпродали на аукціонах…
Як вважають, самого Зільберберґа гітлерівці посадили до концентраційного табору «Аушвіц» (територія Польщі), де промисловець загинув… Керівники Фундації Emil Buehrle Collection заявили, що, «зважаючи на історичні обставини, пов’язані з продажем творів мистецтва», Фундація готова зробити фінансовий внесок у «статок Макса Зільберберґа — у зв’язку з його трагічною долею». (Напевно, йдеться про допомогу родичам. — Авт.).
Рішення тимчасово вилучити картини імпресіоністів із експозиції музею Kunsthaus у Швейцарії прийняли після того, як її уряд на початку цього року погодився з новими правилами Державного департаменту США — щодо поводження з творами мистецтва, викраденими нацистами. Поки ті правила не набули чинності, родини, які прагнуть повернути викрадені в них твори мистецтва, не могли пред’являти судові претензії щодо повернення картин із колекції Бюрлє чи компенсації за них (бо діяла норма щодо терміну давності).
«Понад 100 тисяч із 600 тисяч картин, мільйони книг, рукописів, релігійних і ритуальних предметів, а також інших викрадених культурних цінностей так ніколи й не були повернуті», — заявив у березні 2024-го спеціальний радник держсекретаря США щодо Голокосту Стюарт Айзенстат.