«Зметикувати» уряд доведеться «на трьох»
Це непросто, тому «коаліціада» після виборів у німецький Бундестаг може затягнутися
Найближчої неділі, 26 вересня, у Німеччині відбудуться парламентські вибори. За тиждень до голосування кандидати у канцлери від трьох політичних сил, які, за прогнозами соціологів, стануть «призерами» виборів, провели останні, уже треті телевізійні дебати. На думку глядачів, ці дебати, як і усі попередні, виграв представник Соціал-демократичної партії Німеччини Олаф Шольц. Саме СДПН, за даними опитувань, одержить на виборах у Бундестаг найбільше голосів. Чи це означає, що канцлером стане Шольц? Він матиме найбільші шанси на те, щоб очолити уряд, — якщо СДПН домовиться про коаліцію. Домовлятися, ймовірно, доведеться з двома іншими політсилами, а це досить складно. Тож німецька «коаліціада» може затягнутися…
За даними опитування телеглядачів, які відразу після третіх теледебатів провів Інститут Forsa, 42% німців вважають, що найкраще на цих дебатах проявив себе кандидат у канцлери від СДПН Олаф Шольц. Кандидат від консервативного блоку ХДС/ХСС Армін Лашет сподобався 27% телеглядачів, а кандидатка від «Зелених» Анналєна Бербок — 25%.
Іще більшу перевагу над конкурентами Олаф Шольц має тоді, коли німців запитують, за кого вони б голосували, якби канцлера у Німеччині вибирали напряму (як в Україні президента). За даними опитування телеканалу ZDF, після третіх теледебатів Олафа Шольца хочуть бачити канцлером 48% німецьких виборців, Арміна Лашета — 22%, а Аннулєну Бербок — 15%.
Саме популярність Олафа Шольца (а точніше, відсутність цієї популярності в Арміна Лашета й Аннилєни Бербок) «витягує» соціал-демократів у лідери виборчих перегонів. За даними недавнього опитування «Політбарометра», найбільше німецьких виборців, аж 25% (плюс 4,5% порівняно з попередніми виборами у Бундестаг), 26 вересня хочуть проголосувати за Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). Далі йдуть блок ХДС/ХСС — 22% (мінус 10,9%), «Зелені» — 17% (плюс 8,1%), ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) — 11% (плюс 0,3%), антиєвропейська, проросійська й популістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) — 11% (мінус 1,6%) і посткомуністичні «Ліві» — 6% (мінус 3,2%).
Імовірна перемога СДПН не дозволить цій партії створити уряд самостійно — потрібна коаліція. Якщо результати голосування 26 вересня будуть близькими до тих, які прогнозують соціологи, то теперішню «велику» коаліцію у складі ХДС/ХСС і СДПН (тільки навпаки, з канцлером від соціал-демократів і християнськими демократами у ролі «молодшого» партнера) повторити не вдасться — голосів забракне. «Лівих» до коаліції цих політсил точно не покличуть, а от Вільну демократичну партію можуть. Але ліберали й соціал-демократи мають з багатьох питань, зокрема економічних, різні погляди, тому домовитися про коаліцію у складі СДПН-ХДС/ХСС-ВДП буде непросто. Утім, виключати такий варіант усе-таки не варто.
А можливо, коаліцію з «Лівими» наважаться створити СДПН і «Зелені»?
Погляди соціал-демократів і «зелених» із деяких питань схожі. Зокрема, під час третіх теледебатів Олаф Шольц і Анналєна Бербок висловилися за підвищення встановленої законом мінімальної заробітної платні до 12 євро на годину. «Є 10 мільйонів громадян, які могли би від цього виграти», — наголосив Шольц. А Бербок звернула увагу на становище батьків-одинаків, які виховують дітей, мовляв, такі батьки опинилися у «пастці бідності».
Схожі погляди «Зелені» й СДПН мають також із кліматичних проблем, які у німецьких виборців зараз на першому місці. На думку Бербок, ФРН має припинити використання двигунів внутрішнього згоряння з 2030 року і відмовитися від виробництва електроенергії з вугілля раніше, ніж заплановано. А Шольц заявив, що протягом наступних 25 років німецька промисловість має стати «кліматично нейтральною» (тобто припинити шкідливі викиди).
Але схожі позиції СДПН і «Зелених» із соціально-економічних питань — це одне, а входження до їхньої коаліції «Лівих» — інше. По-перше, не всі політики СДПН уявляють цю партію в одному уряді з посткомуністами… А по-друге, «Зелені» й «Ліві» мають різні погляди на відносини з путінською Росією. Посткомуністи є проросійською силою, а «Зелені», що активно критикують авторитарний режим Путіна, — єдина у ФРН політсила, яка послідовно виступає проти газпромівського газопроводу «Північний потік-2».
Зрештою, розбіжності у позиціях щодо путінської Росії можуть зашкодити й коаліційному союзу «Зелених» із СДПН. Соціал-демократи загалом орієнтовані на співпрацю з Москвою (саме з лав СДПН вийшов ексканцлер ФРН Герхард Шрьодер, що багато років працює на «Газпром»; зараз очолює концерн, який будує «Північний потік-2»). До речі, погляди Олафа Шольца відповідають партійному «мейнстриму». У вересні минулого року Шольц в інтерв’ю виданню Augsburger Allgemeinen заявив: він не вважає, що реакцією Берліна на отруєння російського опозиціонера Олексія Навального може стати припинення будівництва «Північного потоку-2». Мовляв, «Потік-2» не є німецьким державним проєктом, «це приватний енергетичний проєкт, у якому беруть участь дуже багато компаній»…
Замість «Лівих» у коаліцію СДПН і «Зелених» можуть покликати ВДП. Таку коаліцію назвали би «світлофором» (за партійними кольорами — «червоні», «зелені» й «жовті»)… Якщо ж СДПН не вдасться домовитися про коаліцію, її спробує створити партія, яка фінішує на виборах у Бундестаг другою.
Найімовірніше, це буде блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз і баварський Християнсько-соціальний союз). Імовірний варіант коаліції без соціал-демократів — ХДС/ХСС, «Зелені» й ВДП, тобто «Ямайка» («чорні», «зелені» й «жовті» — це ямайський прапор). Це був би, напевно, найкращий варіант для України, адже портфель глави МЗС дістався би «Зеленим», які проти «Північного потоку-2». Таку коаліцію прагнули створити після попередніх виборів у Бундестаг, але тоді лідери трьох політсил не домовилися… Чи вдасться це зробити зараз?
Говорити про це зарано, оскільки пріоритетне право зі створення коаліції матимуть, найімовірніше, соціал-демократи. Утім, можна згадати про те, що на третіх теледебатах були питання, в яких Армін Лашет і Анналєна Бербок демонстрували одностайність. Зокрема, Лашет вважає, слід зробити усе можливе, аби пандемія більше не заважала учням відвідувати школи. Відкриті школи під час пандемії ковіду є пріоритетом також для Бербок. Кандидат від ХДС/ХСС закликав посилити боротьбу із загрозою ісламського й правого тероризму, а кандидатка від «Зелених» — про зростання у ФРН насильства з боку правих екстремістів і про необхідність посилення німецької поліції, аби та могла цим екстремістам протистояти.
Так чи інакше, німецька «коаліціада» може бути тривалою, і спрогнозувати її підсумки наразі не можливо… Напевно можна сказати лише, що в урядовій коаліції не буде «Альтернативи для Німеччини». Кандидати у канцлери від СДПН, ХДС/ХСС і «Зелених» категорично відкинули можливість коаліційних переговорів із АдН.
Читайте також: Олаф Шольц виграв уже другі теледебати