«Мур» у головах нікуди не подівся...
30 років тому впав Берлінський мур. Але, визнає канцлерка Меркель, «єдності між німцями досі немає»
У суботу, 9 листопада, виповниться 30 років із дня падіння Берлінського муру. На Бернауер-штрассе, яка колись прилягала до стіни, керівники ФРН, канцлерка Меркель і президент Штайнмаєр, вшанують пам’ять тих східних німців, які загинули, намагаючись втекти на Захід… Попри те, що Берлінський мур давно розвалили, «єдності й порозуміння між німцями досі немає», визнає Меркель. Через 30 років після падіння Берлінського муру виборці, що живуть у землях колишньої НДР, охоче голосують за відвертих пропутінців, посткомуністів із партії «Ліві» й антиєвропейських популістів із «Альтернативи для Німеччини»… Муру з бетону, який кількадесят років розділяв східних і західних німців, давно немає. Але «мур» у їхніх головах нікуди не подівся.
Саме 9 листопада хотіли спочатку зробити Днем німецької єдності. Але від цієї ідеї відмовилися: вчасно згадали, що 9 листопада — роковини так званої Кришталевої ночі. 1938 року влада нацистської Німеччини організувала того дня по всій країні напади на синагоги, єврейські заклади й крамниці… Отже, День німецької єдності відзначають 3 жовтня (цього дня 1990 року колишню НДР було включено у склад ФРН). Виступаючи цьогоріч 3 жовтня на святкових урочистостях у федеральній землі Шлєзвіг-Гольштайн, німецька канцлерка Ангела Меркель заявила: «На рівні держави німецьке об’єднання завершилося. Але єдності й порозуміння між німцями як не було 3 жовтня 1990 року, так і досі немає». Хоча «за час після об’єднання вдалося зробити багато», наголосила канцлерка, «чимало жителів східної Німеччини не мають позитивного досвіду, пов’язаного з об’єднанням». Як визнала Меркель, на зміну «тягареві поділу» прийшла «ноша об’єднання». Мовляв, для багатьох земляків канцлерки зі сходу Німеччини його включення до ФРН було великим потрясінням, і жителі заходу країни мали би на це зважати…
Через 30 років після падіння Берлінського муру працівники тієї самої статі, того ж фаху та з подібним досвідом роботи одержують за неї на сході ФРН на 16,9% менше грошей, ніж на заході. Через 30 років після падіння Берлінського муру землі колишньої НДР і надалі суттєво поступаються західним землям за продуктивністю праці. За даними Федерального статуправління, у більшості регіонів німецького сходу цей показник — не більше 60 тисяч євро на одного працівника, водночас у 90% регіонів німецького заходу продуктивність праці цей рівень перевищує.
І нарешті, через 30 років після падіння Берлінського муру виборці, що живуть у західних і східних землях Німеччини, мають дуже різні політичні уподобання. Цього року на травневих виборах до Європейського парламенту антиєвропейська й пропутінська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) мала у східних землях великий успіх — від 17,7% голосів у Мекленбурзі-Передній Померанії до 25,3% у Саксонії. Результати «АдН» на заході Німеччини були набагато скромнішими — від 6,5% у Гамбурзі до 10% у Баден-Вюртемберзі. Свій тріумфальний марш теренами колишньої НДР прокремлівські популісти з «АдН» продовжили й на осінніх виборах у ляндтаги (земельні парламенти). У Саксонії за «Альтернативу» проголосували 27,5% виборців, у Бранденбурзі — 22,5%, у Тюрінгії — 24%. Успіху на виборах до парламентів цих трьох східних земель добилася також партія «Ліві» (як і «АдН», виступає за негайне зняття з Росії санкцій ЄС, накладених за анексію українського Криму й окупацію частини українського Донбасу). У Саксонії і Бранденбурзі «Ліві» одержали понад 10% голосів, а у Тюрінгії — аж майже 30%, і зайняли перше місце. Урядом цієї землі керує «лівий» Бодо Рамелов, і 70% жителів Тюрінгії його діяльністю й політичною позицією повністю задоволені.
Найгірше, що на пророросійську орієнтацію більшості виборців східних земель почали зважати й політики традиційних німецьких партій. На земельних виборах у Саксонії найбільше голосів, 32%, набрав Християнсько-демократичний союз (ХДС). Саксонія — поруч із «лівою» Тюрінгією, чому ж тоді така різниця у політичних уподобаннях? Успіх партії Меркель у Саксонії пояснюється тим, що глава земельного уряду, представник ХДС Міхаель Кречмер, зайняв перед виборами відверто прокремлівську позицію. Улітку Кречмер у складі офіційної делегації ФРН відвідав Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, який у Кремлі гучно називають «російським Давосом». «Мусимо зняти з Росії санкції, — заявив Кречмер перед відльотом. — Сподіваюся, Німеччина й Росія стануть ближчими. Санкції є великою проблемою для саксонської і східнонімецької економіки». За словами Кречмера, у землях східної Німеччини до контактів із РФ ставляться по-особливому, бо пам’ятають «про добрі відносини НДР і СРСР». А Економічний форум у Санкт-Петербурзі, на думку Кречмера, є… долонею, яку Путін простягнув Заходові, і не варто цей жест доброї волі ігнорувати…
Довідка «ВЗ»
Берлінський мур, що відокремлював державу радянського блоку, НДР, від Західного Берліна, почали будувати у ніч із 12 на 13 серпня 1961 року. Приймаючи рішення про спорудження «антифашистського захисного валу», влада НДР прагнула покласти край втечам її громадян на Захід. Протяжність Берлінського муру становила 156 кілометрів. Намагаючись подолати стіну й потрапити у Західний Берлін, загинули, за різними даними, від 136 до 239 східних німців. 4 листопада 1989 року на Алєксандр-пляц у центрі Берліна відбулася масштабна демонстрація: тисячі жителів колишньої НДР вимагали свободи й демократії. Масові протести тривали, і 9 листопада високопосадовець НДР Гюнтер Шабовскі повідомив: берлінцям дозволено відвідати родичів, які мешкають у Західному Берліні. Падіння Берлінського муру стало символом падіння комунізму у Центральній і Східній Європі й започаткувало процес об’єднання двох німецьких держав.