Столиця… без уряду

Амстердам — давнє, багате, гарне місто зі своїми особливостями. Розташоване на два метри нижче від рівня моря, з найпотужнішою у світі системою дамб, що захищають його від вод Північного моря. Цікавий факт: Амстердам є столицею Нідерландів, але парламент і уряд країни розташовані у Гаазі. Славиться місто найстарішою в світі і однією з найбільших у Європі фондових бірж.

В Амстердамі діє 51 музей. Найпопулярнішими є за­гальновизнані музеї Ремб­рандта, Ван Гога, будинок-му­зей Анни Франк. Щоб придбати квитки до них, необхідно ви­стояти великі черги. Тому, пла­нуючи відвідини, варто замов­ляти квитки онлайн. До слова, з 1 липня цього року у режимі онлайн триває реставрація кар­тини Рембрандта «Нічна варта». Зайшовши на сайт музею, мож­на «підглядати» за роботою рес­тавраторів.

Місто не для перехожих

Оглядати Амстердам най­приємніше, курсуючи корабли­ком каналами, якими місто бук­вально пронизане. Коштує таке задоволення 17 євро і триває годину. Комфортно сидіти у кріс­лі, у навушниках слухати роз­повідь і навіть не намагатися запам’ятати назви мостів і кана­лів (адже їх безліч!), а з задово­ленням розглядати прибереж­ні панорами будинків, що поволі пропливають перед очима.

Які ж вони незвичайні, ам­стердамські будинки: вузенькі, високі, з багатьма вікнами в бі­лих рамах. різнобарвні, часто з різними вишуканими фронтона­ми… Вони щільно прилягають один до одного і трохи нахиле­ні, адже збудовані на болотистій місцині і стоять на палях. Часто розташовані впритул до води. На деяких — спеціальні гаки для підйому меблів.

Пропливали неподалік мимо двох сучасних споруд. Одна — висотний будинок-вежа з гой­далками на даху. Видно навіть було, як високо над водою гой­далися відчайдухи. Другий бу­динок у формі корабля відда­ли Музеєві техніки і технологій. Привертали увагу баржі на пон­тонах при березі, на яких вла­штовано житло, готелі. І взагалі, в Амстердамі, де мало суходо­лу, стало популярним жити на воді. Така тенденція тільки віта­ється.

Прогулянка вулицями не така комфортна. Хоча знала, що в Амстердамі багато велосипедів, але такого засилля не могла собі уявити. За словами гіда, на кож­ного тутешнього дорослого при­падає по три ровери: звичайний, парадний і для гостей. Містом прокладено велосипедні доріж­ки, вони ширші, ніж хідники для пішоходів, то ж права велосипе­дистів на першому плані.

Отже, часто для перехо­жих на вулиці залишається зо­всім мало місця. До Амстерда­ма щороку приїздить майже два мільйони туристів, тож несклад­но уявити, який тут тлум у цен­трі міста.

Старий собор і пам’ятник повії

Довгий критий провулок при­ховує оригінальну інсталяцію: на долівці розташовані квадрати зі символами країн світу. Україну представлено геоме­тричним взором ліжника.

…Оригінальний і критий книжковий базар, де торгують тільки сивобороді чоловіки. Си­дять такі поважні і заглиблені у читання.

…У центрі міста — невели­ка сироварня. В одному примі­щенні готують сир, а в двох ін­ших продають. Для дегустації сир дрібно нарізають кубиками, які, проткнувши зубочисткою, вмочають у так звану європей­ську гірчицю (солодка гірчиця з різними додатками: меду, груші, вишень) і смакують. Вибір сирів великий — коров’ячий, козячий, овечий з різними смаковими додатками і головки червоно­го, блакитного жовтого кольо­рів. Коли в сироварню заходить велика група туристів, а часу об­маль, то годі посмакувати сиром і як слід визначити, що найкраще подобається. Придбала невели­ку головку, так і не з’ясувавши, якого він виду. В будь-якому разі — голландський.

Отакий неповний перелік ро­дзинок-дивовиж Амстердама.

Ну і, звісно, — квартал Чер­воних ліхтарів. На вузенькій ву­личці з обох боків на першому поверсі будівель за склом у ві­кнах-вітринах у спідній білизні демонструють своє тіло жінки з різним кольором шкіри і різної комплекції, намагаються при­вернути увагу перехожих. Гід одразу застерігає, щоб група не йшла великим гуртом і в жодно­му разі не фотографувати повій.

А в кінці цього закутка роз­пусти… готичний, найдавніший у місті, так званий Старий со­бор. Дивне сусідство! Особли­во зваживши, що майже впри­тул до стін храму встановлено бронзовий пам’ятник повії з на­звою «Белла». На вулицях квар­талу кафешопи, де можна не тільки випити кави, а й придба­ти легкі наркотики, викурити «косячок» з марихуаною чи ску­штувати канабісний десерт.

Проституцію в Амстерда­мі легалізували, а повії отрима­ли статус професії (працівник «секс-індустрії») у 2000 році. Повії офіційно орендують ро­боче місце, платять податки, мають безкоштовне медичне обслуговування і свою проф­спілку, а також пенсію і відпуст­ку. Середній вік повій — 34 роки, згідно із законом, вони мають право працювати з 21 року.

Додайте до цього асорти­менту еротичний музей, музей проституції, скандальний те­атр сексу Casa Rosso, музей ма­рихуани, заклади з порно-шоу, стрип-клуби, гей-бари. Одно­статеві шлюби тут дозволили 2001 року.

Сучасна міська влада якось намагається реформувати квартал Червоних ліхтарів, зву­зити зону легальної проституції, боротися з поширенням нарко­тиків. Бодай через обмеження доступу туристів до цього місь­кого закутка. Мер Амстердама Хилке Халсема вважає непри­пустимим і принизливим той факт, що основною принадою туристів у місті є саме квартал Червоних ліхтарів.

Хоча… Родзинкою Амстерда­ма багато гостей вважають квіт­ковий ринок на баржах, заякоре­них при березі на каналі Сингал. Це довгий ряд крамничок, які годі обійти. Різних квітів бага­то. Є живі квіти, але славиться ринок насінням, великим вибо­ром цибульок тюльпанів і гарни­ми сувенірами. Цибульки тюль­панів, розфасовані в пакети по 10 штук одного кольору, кошту­ють 4,5 євро, а підібрані в короб­ках — 3,5 євро за 10 цибульок. Продають і сувеніри у вигляді тюльпанів з дерева, розфарбо­ваних і полакованих. Це і магні­ти, і квіти в натуральну величи­ну. Рядами на полиці виставлені різного розміру кломпи — яскра­во розмальовані дерев’яні че­ревики, давнє традиційне голландське взуття. І ще нао­станок. Амстердам славить­ся своїми оселедцями. Їх про­дають порційно в магазинчиках біля вокзалу. Хоч до від’їзду ав­тобуса залишалося мало часу, я б ще встигла їх покуштувати, але конче хотіла придбати путів­ник по місту. Путівника не зна­йшла. Оселедцем не поласува­ла. Шкода… Наступного разу.

Усі фото авторки