Тут виховують європейську еліту
Польський Коледж Європи розташований у Натолінському лісопарку, де раніше любив полювати король Ян ІІІ Собєський
Цього разу до Польщі я їхала з конкретною метою — відвідати кампус (студентське містечко) Коледжу Європи, розташований на півдні Варшави у Натолінському парку. Була можливість також оглянути палац Яна ІІІ Собєського у Віляново, прогулятися центральними вуличками польської столиці…
Коледж Європи готує інтелектуальну еліту. Тут навчаються випускники вишів із різних частин світу: юристи, міжнародники, економісти, екологи, історики, політологи. Коледж існує з 1949 року, з центром у бельгійському Брюґґе. Засновниками були провідні європейські політичні діячі, серед яких Вінстон Черчілль. 1993 року відділ Коледжу Європи почав діяти у варшавському Натоліні. З 2009 року тут навчаються і українські випускники, згідно з укладеною угодою між урядами України і Польщі. Польська сторона фінансує українських студентів: забезпечує безкоштовне навчання, проживання, харчування, транспортні і навіть щоденні витрати. Щороку мають змогу навчатися десять українців. Головна вимога при вступі — високі фахові знання та вільне володіння англійською, французькою мовами.
Цього навчального року в Коледжі у Натоліні навчаються 137 осіб. Через рік, наприкінці навчання, вони захищатимуть магістерські роботи французькою або англійською мовою і отримуватимуть титул магістра європейських інтердисциплінарних студій. Упродовж року студенти мають здійснити дві навчальні поїздки за кордон. У вересні велика група студентів вже відвідала Україну, Київ і Львів. У Києві студенти мали зустріч з директором НАБУ Артемом Ситником, представниками уряду з питань євроінтеграції, у Львові — з мером Андрієм Садовим.
Коледж розташований у Натолінському парку-резерваті. Це райський куточок. З кімнати гуртожитку, що має вікна від підлоги до стелі, немов у рамі, гарна картина пейзажу — на просторій галявині старезні дуби, на яких з гілки на гілку стрибають білки. У резерваті живуть і олені, і дикі кабани. Олені майже ручні, людей не бояться, близько підходять до будівель. Територія кампусу дбайливо доглянута — прокладені доріжки для прогулянок велосипедами, величезні газони. Створені чудові умови для спортивних занять. Є стадіон, тренажерні зали. Видно, що Євросоюз вклав величезні кошти у реставрацію давніх будівель: стайні, каретної, палацу, які ще 20 років тому були у занедбаному стані. Побудовані і нові, сучасні приміщення. Вперше бачила таке гармонійне поєднання: переважно одноповерхові будівлі в оточенні височенних, із розлогою кроною дубів.
Натолінський парк у XVII столітті, коли ці землі належали польському королю Яну ІІІ Собєському, був лісом. Тут король любив займатися полюванням. Тому і будував мисливський палац. Його наступник — король Ав
Поруч із Натолінським парком є Віляновський садово-палацовий ансамбль з палацом короля Яна ІІІ Собєського, так званий польський Версаль. У тутешній резиденції король відійшов у вічність 1696 року. Найшанованіший у Польщі король Ян ІІІ Собєський, напіврусин (етнічний українець по матері), народився 1629 року в Олеському замку на Львівщині й більшу частину життя провів у Галичині, в своїх замках у Жовкві, Яворові, Золочеві, Поморянах, у львівському палаці. Будувався палац у Віляново з 1677-го по 1698 рік. Упродовж століть до основної скромної споруди було добудовано два крила: праве магнатами Любомирськими, ліве — магнатами Потоцькими. У будівлі з початку ХІХ століття почав діяти один із перших публічних музеїв Польщі. Наш Підгорецький палац, збудований в ХVІI столітті, за архітектурою не поступається Віляновському, але нині, на жаль, у жалюгідному стані.
До Натоліна з центру Варшави добиратися дуже зручно: кілька зупинок автобусом і кілька метро. Особлива система оплати проїзду — ціна єдиного для всіх видів транспорту квитка залежить від часу перебування у ньому. За 20 хвилин перебування треба заплатити за квиток 3,4 злотого (приблизно 24 грн.), за 75 хвилин — 4,2 злотого (приблизно 30 грн.). Перевірка оплати вибіркова. У мене квиток не перевірили.
Найвідомішою вулицею Варшави є Краківське передмістя, що веде до Старого міста. Цікаво було пройтися вулицею, розглядаючи палаци, костели, пам’ятники, квітники, відчувати дихання цього сучасного європейського міста. Дивовижею для мене були музичні лавки Шопена. У 2010 році до 200-ліття народження Фредеріка Шопена у Варшаві було встановлено 15 чорних кам’яних лавок, поблизу місць, пов’язаних з життям композитора. Якщо натиснути білу кнопку на лавці, зазвучить мелодія Шопена. На Краківському передмісті бачила таку лавку, що розташована напроти костелу Святого Христа, в якому замурована урна зі серцем Шопена.
…Від коротенького дводенного перебування у Польщі залишився приємний післясмак. До речі, звернула увагу на одну деталь. Уздовж доріг встановлені пристрої, що працюють на сонячних батареях, які фіксують швидкість руху автомобілів. Обмеження швидкості автомобілів до 50 км за годину в населених пунктах водії чітко дотримуються. На автобанах дозволена висока швидкість, але їхати ними нудно, бо нічого не видно довкола, адже дороги відгороджені високими щитами. Захотілося від Любліна до Варшави проїхати населеними пунктами. Вздовж дороги обгороджені живоплотом гарно доглянуті садиби. На полях ні буряків, ні соняхів, ні сої. Лише сади. Найбільше яблуневих, які цього року рясно вродили.
Польща