Проект «Балтійського потоку» наразі відкладається

Канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Росії Володимир Путін не домовилися про початок будівництва «Балтійського потоку» з Росії до Німеччини. Значною мірою на такий вислід довгих перемовин повпливали нові американські санкції щодо «Nord Stream-2». Про це пише Анджей Кублік у Gazeta Wyborcza.

Спорудження «Газпромом» нового балтійського газогону стало ключовим питанням розмов у п’ятницю між канцлером ФРН та президентом Росії у Сочі. Минулого вівторка навіть розпочалися земляні роботи на побережжі Німеччини для двох ниток майбутнього продуктопроводу.

Застереження до проекту «Газпрому» мають країни Центральної Європи, Данія і Швеція, а також частина представників Європейської Комісії. Вони вказують на те, що «Nord Stream-2» спричинить зміцнення залежності Старого світу від російського газу, що суперечить унійній стратегії енергетичної безпеки і планам Європейського союзу. Побоювань не приховує й Україна, бо «Газпром» обіцяє, що припинить транзит газу через її територію, коли збудує газогін до Німеччини. Київ вказував також, що тоді Росія не матиме перешкод, аби посилити агресію проти України до рівня повномасштабної війни.

Донедавна канцлер ФРН Ангела Меркель відкидала звинувачення країн ЄС і переконувала, що «Nord Stream-2» є чисто комерційним проектом. Через місяць, після зустрічі у Берліні з президентом України Петром Порошенком, канцлер дещо відкоригувала свою позицію, вимагаючи гарантій від «Газпрому» для України у тому, що транзит російського газу через її ГТС збережеться і після завершення проекту «Nord Stream-2».

Погасити опір України

— Я виразно пояснила, що проект «Nord Stream-2» без ясності щодо ролі українського транзиту з нашої точки зору є неможливим. Бо, як бачимо, не є він проектом чисто економічним, у ньому присутні також і політичні чинники, — сказала пані Меркель на прес-конференції після розмов з лідером України.

Останніми днями міністр економіки та енергетики ФРН Петер Альтмайєр літав між Києвом та Москвою, пробуючи перед зустріччю Меркель з Путіним узгодити такі транзитні гарантії для України.

Компроміс може полягати у тому, що, з одного боку, проект «Газпрому» довго не блокуватимуть. А, з іншого, — що Росія візьме на себе зобов’язання надалі використовувати газову трасу через Україну. Такий розв’язок дозволить обом сторонам «зберегти обличчя», — сказала аналітик енергетичного ринку з Німецького Інституту енергетичних досліджень Клаудіа Кемферт агенції АР.

Однак Меркель та Путін не дійшли порозуміння, яке могло б зменшити опір України проти «Nord Stream-2».

На прес-конференції після зустрічі у Сочі Путін переконував, що проект «Газпрому» — то затія «виключно комерційна», і що Росія не переконана у тому, що після завершення будівництва втримає транзит газу через Україну.

— Поставки (на Україну) триватимуть, якщо виявиться, що вони економічно виправдані і потрібні для учасників господарської діяльності, — сказав Путін, декларуючи готовність до розмов з Києвом на цю тему. Таку позицію подавав і «Газпром», твердячи одночасно, що транзит через Україну буде невигідним після будівництва «Nord Stream-2» до Німеччини. Путін також додав, що енергетика є одним із російських пріоритетів у стосунках з ФРН.

— Вважаємо, що цей проект є для нас корисним. Будемо його відстоювати, — переконував президент РФ.

Відповідаючи своєму візаві, канцлер Німеччини повторила свою позицію у справі гарантій для України. «У ФРН переконані, що після завершення будівництва «Nord Stream-2» роль України як держави-транзитера має бути збережена. Це має стратегічне значення і німці є готовими співпрацювати у цій сфері. Треба подумати над гарантіями для України, — сказала Меркель.

Київ не змінює позиції щодо «Nord Stream-2». У п’ятницю газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung» опублікувала лист президента України Петра Порошенка, у якому він заявив, що «Nord Stream-2″ годує монстра», і застеріг Німеччину перед повторенням історичної помилки, якою б стала побудова цього газогону. Згідно із президентом України, «Nord Stream-2» є «геополітичним проектом Кремля», метою якого є «розхитування і врешті-решт руйнування єдності Європи».

Загроза санкцій США

До фіаско перемовин Меркель і Путіна могли довести погрози застосування санкцій до «Nord Stream-2» з боку США. «Ситуція є дуже невизначеною на тлі недавніх повідомлень з Вашингтона, на думку якого, проект не відповідає інтересам країн Європи», — сказав у п’ятницю речник Кремля Дмитро Пєсков.

У переддень зустрічі лідерів Німеччини і Росії представниця Державного департаменту США Сандра Кірк сказала у Берліні, що Сполучені Штати дуже занепокоєні тим, що Росія може використати «Nord Stream-2» для зміцнення свого зловорожого впливу на Європу. Кірк нагадала також, що схвалене влітку минулого року рішення CAATSA про санкції проти Росії дозволяє президентові США застосувати санкції на побудову «Nord Stream-2» і на тих, хто допомагатиме цій справі.

Такі санкції є дуже ймовірними, і про це минулого тижня дізнався у Вашингтоні Петер Бейєр, координатор трансатлантичної співпраці німецького уряду. Про ці застереження Бейєр розповів у п’ятницю агенції Bloomberg.

Газета «The Wall Street Journal» написала, що президент США Дональд Трамп під час зустрічі минулого місяця з канцлером Ангелою Меркель не сприйняв її спроб виправдати підтримку «Nord Stream-2». Натомість Вашингтон порушив тему пропонованої Німеччиною лібералізації торгівлі між США та ЄС. Меркель не сприйняла такої пропозиції.

У Берліні «хочуть знайти такого розв’язку, який не зашкодить їхнім стосункам зі США», — сказав російським журналістам після зустрічі у Сочі міністр закордонних справ Р Ф Сергій Лавров. Він наголосив, що німецький уряд укотре підтвердив свою зацікавленість у побудові нового балтійського газогону з Росії.

— Ми почули чергове підтвердження, цього разу на рівні канцлера. Недавно такі ж думки висловив німецький міністр закордонних справ Гейко Маас, який був тиждень тому у Москві, — наголосив Лавров.

Наразі Вапингтон контролює дипломатичні маневри довкола планів «Газпрому». У четвер шеф американської дипломатії Майк Помпео розмовляв з міністром закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом «про загрозу, яку становить «Nord Stream-2» для енергетичної безпеки Європи.

«Газпром» має намір укласти свій газогін до Німеччини власне через територіальні води Швеції, але досі російський концерн не отримав на це згоди Від Стокгольма, а влада Швеції досі не приховувала застережень проти «Nord Stream-2».

Джерело: Gazeta Wyborcza