В Австралії на дні народження приходять зі своїм шматком м’яса...

В австралійців на генетичному рівні закодовано вміння насолоджуватися життям. Щовечора молодь відривається на дискотеках, а люди поважного віку відпочивають в кафе за келихом вина. Додому ніхто не поспішає — життя одне, треба брати з нього максимум. Жителям Країни кенгуру притаманний азарт. У казино випробовують фарт, у спеціальних закладах роблять ставки на спортивні ігри. На дні народження іменинникам не прийнято дарувати квіти чи інші приємні презенти. В кафе гостям озвучують “бюджет” трапези. Подарунком є гроші в конверті, де враховано витрати на бенкет за гостя, плюс бонус для іменинника — скільки не шкода. Про ці та інші нюанси стилю життя австралійців розповіла “ВЗ” 23-річна колишня львів’янка Олена Савенко, яка три роки мешкає в австралійському Мельбурні.

Олена вийшла заміж за львів’янина, мама якого уже багато років мешкає в Австралії. Її чоловік Тарас нині має у Мельбурні бізнес — є співвласником фірми, яка зай­мається ремонтом помешкань. Щоб Олена переїхала в Австралію, Тарас виробив для неї візу нареченої. Отримати таку візу нелегко. Треба здати чимало документів, чекати на результат щонайменше півроку. “Довелося зібрати чимало свідчень від друзів про те, чи наші стосунки є справж­німи, - розповідає Олена. - Запитували різні речі, навіть хобі, вподобання, фінансовий дохід. Чи є в нареченого фінансові можливості, щоб мене утримувати. Щоб я не сиділа на державному забезпеченні, щоб не займалася криміналом. Візу видають на дев’ятимісячний термін. За цей час або одружуєшся, або повертаєшся в Україну. Це прискіпливо перевіряє міграційна служба Австралії”.

Олена вийшла заміж у Мельбурні. Весільної церемонії не було. Молода пара святкувала у родинному колі. Запитую, які весільні забави влаштовують австралійці. Олена каже, весілля там — розкішні. Австралійці шанують два свята — весілля та Різдво. У весільну церемонію (в Австралії зазвичай одружуються після тридцяти років) вкладають чималі гроші. Полюбляють виїзні вінчальні церемонії, зокрема у парках.

Олена каже, австралійці люблять випити. Якщо австралійка зняла мешти і ходить босоніж, значить, хильнула зайвого... О третій ночі на дискотеках можна побачити чимало босих дівчат. І це при тому, що австралійки рідко носять взуття на високих підборах. “Напиваються ще до дискотеки, - каже Олена. - Алкогольні напої там дуже дорогі. Стандартний дискотечний дрінк — 20 австралійських доларів (курс такий: один австралійський долар дорівнює 69 центів американського. - Авт.)”.

Торік курс австралійського долара був майже такий, як американського. Австралійська валюта подешевшала. Австралія продає сировину в Китай, а у світі останнім часом знизилися ціни на вугілля та іншу сировину. Країна також експортує титанові руди. Мінімальна зарплата — 18 австралійських доларів за... годину. Середня місячна зарплата — 5-7 тисяч австралійських доларів. Допомога з безробіття — 1300 австралійських доларів, плюс держава дає житло (якщо його потребують).

Оренда квартири площею 65 “квадратів” коштує 1600-1800 австралійських доларів за місяць. За комунальні послуги - 300 австралійських доларів у місяць. Пачка сигарет — 26 доларів. Мабуть, цигарки такі дорогі, щоб менше курили.

Якщо в магазинах хочуть наголосити на якості продукту, то кажуть, що він місцевого виробництва. Свої продукти вважають якіснішими, ніж іноземні. П’ють лише австралійське вино. Та Олена віддає перевагу італійському.

- Хоча рівень життя високий, але все ж на чому австралійці економлять?

- Так, вони економні. Не дозволяють собі часто оновлювати гардероб, купувати дорогі машини. Коли місцеві оцінюють мій стиль, то думають, що я дружина мільярдера... Вкладають у подорожі, полюбляють відпочивати на островах Балі, Фіджі. На півночі Австралії теж є гарні курорти, де часто їдуть відпочивати. Але я б туди не їхала, бо там багато змій, павуків. Бувають випадки, коли змія може залізти в черевик. Треба все перевіряти, щоб не наткнутися на небезпеку. Десять кілометрів від центру міста — павуків багато всюди. Спеціальні служби обприскують місця з павуками. У Мельбурні є перепади температури аж на 25 градусів: вранці — спека, вночі — холодно, тоді павуки ховаються від холоду в помешканнях. Треба зачиняти вікна, затикати діри під дверима.

Жителі цієї країни — довгожителі. Як і в Японії, живуть до ста і більше років. Стежать за своїм здоров’ям. Вулицями міст не їздять машини, які забруднюють довкілля. “Жигулям” там би просто не дозволили їздити. Рівень медицини — високий. Я народжувала у державній клініці... безкоштовно. Корупція в медицині та інших сферах неприпустима. Принаймні я з цим не стикалася. Разова допомога на утримання новонародженої дитини — 5 тисяч австралійських доларів. Щомісяця платять ще по 800 австралійських доларів тим, хто не працює і доглядає за дитиною.

- А яка ментальність, характер?

- Австралійці — доброзичливі. Сприймають життя як таке, що має приносити задоволення. Люблять розслаблятися. Ніхто не поспішає купувати дорогу сукню. Краще щодня будуть їсти в кафе, пити вино... Якість життя для австралійців важливіша, ніж показовість.

- Ви, мабуть, часто спіл­кує­тесь з такими ж молодими мамами?

- Не маю подруг серед матерів з візочками. Там не прийнято в такому ранньому віці ставати мамою. В Австралії народжують у 30-40 років. Одного разу зі мною хтось із хлопців хотів познайомитися. Відповіла, що заміжня. Не повірив, що у 23 роки це реально... Зауважила, що хлопці краще виглядають, ніж дівчата. Чоловіки стежать за собою, відвідують тренажерний зал. В Австралії хлопців більше, ніж дівчат. Не прийнято, щоб хлопці “залицялися” на вулиці. Це буде розцінюватися як домагання.

Найбільше мене вразило те, що на святкуванні дня народ­ження гість сам за себе платить. У ресторані тобі кажуть ціну, наприклад, 80 австралійських доларів з особи. В конверт кладеш не менше за цю суму. Подарунки вручають дуже рідко, в основ­ному — гроші. Ще один нюанс — на день народження треба приходити зі своїм алкоголем.

Якщо хлопець запрошує дів­чину на побачення до ресторану, то кожен платить за себе. В Австралії хлопці не дуже щедрі...

- Чи правда, що кенгуру ходять по вулицях міст?

- Неправда! Я їх бачила лише в лісі, біля трас. Кенгуру майже людського зросту. На людей не нападають, навпаки, тікають від них.

Усе найотруйніше живе саме в Австралії. Крім агресивних павуків, в океані живуть отруйні медузи, змії. В Австралії є бура змія, тайпан (рід надзвичайно отруйних плазунів), водна змія. Від них гине багато людей. Також дошкуляють літаючі миші та опосуми.

Домашніх тварин австралійці майже не тримають, бо це дороге задоволення: огляд ветеринара, щеплення. Переважно мають котів, які ходять з нашийниками.

- Як вам австралійська кухня?

- Люблять м’ясо, готують барбекю. Якщо друзі збираються разом на барбекю, кожен приносять м’ясо для себе. Обожнюють рибні страви. Кілограм риби — від 12 доларів, в середньому 30-50 доларів. Також рибу завозять до Австралії з Таї­ланду. Але її не рекомендують, бо вона “гормональна”. В Австралії їдять овочеві салати, печені овочі, сир. Австралійці люблять поїсти, особливо в кафе. Коронна страва країни — пироги з м’ясом (страва схожа на закриту піцу). Пироги можуть їсти разом із картоплею-фрі. Австралійці гордяться пирогом Оззі, зокрема з курячим м’ясом.

- В Австралії мешкає близько 20 тисяч українців. Наша діаспора якось долучається до допомоги Україні, зокрема фронту?

- Українська діаспора в Австралії — активна, збирають гроші для допомоги АТО. Часто організовують з’їзди спільноти.

Стосунки українців та росіян в Австралії не дуже дружні. Чимало росіян не асимілюються, погано спілкуються англійською. Працюють там суто в російських магазинах, ведуть свій бізнес. Читають свою пресу, дивляться російське пропагандистське телебачення.

Мені подобається жити в Австралії. Там спокійніше, чистіше. Ти впевнений у завтрашньому дні.